Сірченко Яків Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сірченко Яків Тихонович
Народився 1908
Помер 1968
Діяльність журналіст

Яків Тихонович Сірченко (1908–1968) — український журналіст і політик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Ломоватці (нині - Кадіївського району Луганської області). У 1919 — 1923 р. — наймитував. Потім два роки був вихованцем дитячого будинку у Харкові.

У 1925 — 1931 р. — навчався спочатку в Київському інституті народного господарства, згодом у Київському інституті обліку і розподілу. У 1931 — 1937 р. — аспірант, викладач політекономії в Київських медичному і текстильному інститутах, старший науковий співробітник відділення Всесоюзного науково-дослідного інституту плодоовочевої промисловості.

У 1937 — 1939 р. — завідувач відділом пропаганди Подільського у місті Києві районного комітету ЛКСМУ. У 1939 — 1941 р. — інструктор, заступник завідувача відділом пропаганди і агітації ЦК ЛКСМУ.

У 1941 — 1944 р. — відповідальний редактор газети «Комсомолець України», завідувач партійним і комсомольським відділом газети «Комуніст», редактор, начальник відділу радіомовлення українською мовою Всесоюзного радіокомітету.

У 1944 — 1949 р. — голова Комітету радіофікації і радіомовлення при Раді Міністрів УРСР.

У 1949 — 1950 р. — помічник секретаря ЦК КП(б)У.

3 1950 — голова Комітету в справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР. Працював заступником міністра культури УРСР (станом на травень 1954),[1]

Керуючим справами Ради Міністрів УРСР (11.08.1954-05.1959).[2]

У травні 1959 — серпні 1964 р. — заступник керуючого справами Ради Міністрів УРСР. У серпні 1964 — 1968 р. — 1-й заступник голови Державного комітету Ради Міністрів УРСР по кінематографії.

Особовий фонд зберігається в ЦДАМЛМ УКРАЇНИ [3]

Примітки[ред. | ред. код]