Попов Михайло Григорович

Попов Михайло Григорович
Народився	5 квітня 1893 (5 квітня 1893)(1893-04-05) Вольськ
Помер	18 грудня 1955(1955-12-18) (62 роки) Ленінград
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Країна	СРСР
Національність	[[]]
Діяльність	ботанік
Alma mater	Саратовський університет (1911), Казанський університет (1913), Петроградський університет (1917)
Галузь	ботаніка
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання	професор, член-кореспондент Академії наук УРСР (1945)
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	І. І. Спригін
Членство	НАН України
Нагороди	Премія імені В. Л. Комароваd

Попов Михайло Григорович (* 18 квітня 1893(18930418) (5.04.1893), Вольськ — † 18 грудня 1955, Санкт-Петербург) — російський і український ботанік.

біографія

Вчився в трьох університетах: Саратовський університет (1911), Казанський університет (1913), Петроградський університет (1917).

1933 року заарештований зі звинуваченням в антирадянській діяльності, проте скоро звільнений без права проживання і Москві й Ленінграді. У 1930-х—1940-х роках проживав у Середній Азії. Протягом 1940-1944 рр. був професором університету в Самарканді, а згодом працював в Україні, у т.ч. у 1944—1945 рр. — професор Київського, а в 1945—1948 рр. — професор Львівського університету. 1945 року обраний член-кореспондентом Академії наук УРСР.

Досліджував історичну фітогеографію Середньої Азії, Казахстану, Карпат, Сибіру. Займався генезисом флор середземноморського типу, походженням тайги. Визнаний фахівець у галузі флорогенезу, також досліджував роль гібридизації в еволюції рослин.

М. Г. Попов описав понад 300 нових видів та кілька нових родів рослин.

Визнання

Лауреат Премії ім. В. Л. Комарова (1960).

На честь дослідника названо понад 50 видів рослин та два роди:

• Popoviocodonia Fed. (Campanulaceae)
• Popoviolimon Lincz. (Plumbaginaceae)

Важливіші друковані праці

• Попов М. Г. Основные черты истории развития флоры Средней Азии // Бюллетень Средне-Азиатского государственного университета. 1927. № 15. С. 239–292.
• Попов М. Г. Географо-морфологический метод систематики и гибридизационные процессы в природе // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1927. Т. 17, вып. 1. С. 221–290.
• Попов М. Г. Род Cicer и его виды (опыт морфологической и географической монографии) // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1929. Т. 21, вып. 1. С. 1-240.
• Попов М. Г. Между Монголией и Ираном (основные ботанико-географические черты Синь-цзяня — самой западной провинции Китая, по данным собственных исследований 1929 года и сводки литературных сведений по этой стране) // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1931. Т. 26, вып. 3. С. 45-84.
• Попов М. Г. Растительный покров Казахстана. — М.-Л.: Издательство АН СССР, 1940.
• Попов М. Г. Флора Средней Сибири. Т. 1. М.— Л.: Издательство АН СССР, 1957.
• Попов М. Г. Избранные сочинения. — Ашхабад: Издательство АН Туркменской ССР, 1958.
• Попов М. Г. Основы флорогенетики. — М.: Издательство АН СССР, 1963.
• Попов М. Г. Растительный мир Сахалина. — М.: Наука, 1969.
• Попов М. Г. Особенности флоры Дальнего Востока сравнительно с европейской. — Ташкент: Фан, 1977.
• Попов М. Г. Филогения, флорогенетика, флорография, систематика. Избранные труды. — Киев: Наукова думка, 1983.

Література

• Липшиц С. Ю. Светлой памяти М. Г. Попова // Ботанический журнал. 1956. Т. 41, № 5. С. 736–769.

Примітки

• Кафанов А. И., Кудряшов В. А., 2005. Классики биогеографии: биобиблиографический указатель. (сторінка недоступна)
• УРЕ