Карловацька митрополія

Карловацька митрополія;
	Свято-Миколаївський кафедральний собор
Засновники	Крушедольський собор
Дата заснування	1706-1708
Дата ліквідації	1848
Причина ліквідації	утворена Карловацька патріархія
Перший предстоятель	Арсеній III (Черноєвич)
Останній предстоятель	Йосиф (Раячич)
Центр	Сремскі-Карловці, Військова границя, Австрійська імперія
Основна юрисдикція	Габсбурзька монархія
Літургічна мова	церковнослов'янська, сербська
Церковний календар	Юліанський
Єпархій	10

Карловацька митрополія (серб. Карловачка митрополија) — незалежна, самоуправна православна церква у Габсбурзькій монархії.

Історія

Після завоювання сербських земель Османською імперією сербська церква підпорядковувалась Патріарху у місті Печ (Косово). Але в 1690 році, під час Великої Турецької війни, коли яничари знову почали перемагати, патріарх Арсеній III (Черноєвич) з десятками тисяч сербів пішов на північ, й осів на австрійській території у Карловці. Після його смерті, за підтримки Габсбургів перемогли прибічники визнання юрисдикції Печського патріарха, і у Карловці заснували митрополію.

До складу митрополії входило десять єпархій:

Арсеній III (Черноєвич) (1690—1706)
Ісая (Дакович) (1708)
Софроній (Подгоріча́ніна) (1710—1711)
Вікентій (Попович-Хаджилавич) (1713—1725)
Моїсей (Петрович) (1726—1730)
Вікентій (Йованович) (1731—1737),
Арсеній IV (Йованович Шакабента) (1737—1748)
Ісая (Антонович) (1748—1749)
Павло (Ненадович) (1749—1768)
Йован (Джорджевич) (1769—1773)
Вікентій (Йованович Відак) (1774—1780)
Моїсей (Путнік) (1781—1790)
Стефан (Стратімірович) (1790—1836)
Стефан (Станкович) (1837—1841)
Йосиф (Раячич) (1842—1848)

Сима М.Чиркович. «История сербов» — Москва: «Весь мир», 2009. ISBN 978-5-7777-0431-3