Тімішоара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 45°44′54″ пн. ш. 21°13′31″ сх. д. / 45.74833° пн. ш. 21.22528° сх. д. / 45.74833; 21.22528

Тімішоара
рум. Timișoara

Герб Прапор
герб прапор
Православний собор у Тімішоарі
Православний собор у Тімішоарі
Розташування міста Тімішоара
Основні дані
45°44′54″ пн. ш. 21°13′31″ сх. д. / 45.74833° пн. ш. 21.22528° сх. д. / 45.74833; 21.22528
Країна Румунія
Регіон ROU Timis County CoA.svg Тіміш
Адмінцентр Timișoarad
Столиця для Тіміш (жудець)
Перша згадка 1175
Площа 130,5 км²
Населення 331 927 (2016)
· густота 2575 осіб/км²
Висота НРМ 90  м
Міста-побратими Ґрац (14 травня 1982)[1][2][3], Карлсруе (19 серпня 1992)[1][4][5], Гера (3 жовтня 1998)[1][6][7], Мюлуз (30 серпня 1991)[1][8][9], Рюей-Мальмезон (14 січня 1993)[1][10][11], Сассарі, Фаенца (12 березня 1991)[12][13], Тревізо[1], Палермо (7 жовтня 2005)[1][14], Канкун, Трухільйо[1], Новий Сад (3 серпня 2005)[1][15][16], Сегед[1], Ноттінгем (29 жовтня 2009)[1][17][18], Шеньчжень, Зренянин, Чернівці (24 квітня 2010)[19], Генуя[20], Люблін[20], Benito Juárez Municipalityd
Телефонний код (402) 56
Часовий пояс UTC+2
Номери автомобілів TM
GeoNames 8334795
OSM r6927733  ·R
Поштові індекси 300001–300789
Міська влада
Мер міста Nicolae Robu
Веб-сторінка primariatm.ro
Мапа


Тімішоара у Вікісховищі?

Тімішоа́ра (рум. Timișoara, угор. Temesvár) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм. Адміністративний центр повіту Тіміш. Населення 331,927 тис. (2016). Площа 130,5 км².

Історія[ред. | ред. код]

Перша історична згадка про Тімішоару зустрічається у документі візантійського імператора Василя II від 1019 року як фортеця. До 1552 - угорське місто - завойоване Османською імперією, під владою яких Тімішоара залишатиметься до 1716 - доки австрійський принц Євгеній Савойський не завдав поразки османському гарнізону і приєднав Тімішоару до своїх володінь.

Під час австрійського правління місто переживе дві епідемії чуми (1738-1739 та 1762-1763). Місто то звільнялося, то знов захоплювалося Австро-Угорщиною.

У 1918 р. Тімішоару намагалися приєднати до своєї території серби, а 1919 р. місто отримало румунську адміністрацію. У червні-липні 1944 р. Тімішоару бомбували війська США та Великої Британії, а у вересні її окупували сталінські війська.

16 грудня 1989 з народного виступу у Тімішоарі, викликаного рішенням влади про виселення пастора Ласло Текеша, почалася Румунська революція 1989 р. Власне, Тімішоара стала першим містом у Румунії, де було повалено комунізм.

Господарство[ред. | ред. код]

Транспортний вузол. Машинобудування (електромотори, сільсько-господарські машини), текстильна і харчова (цукрова, спирто-горілчана, плодоконсервна тощо), хімічна, шкіряно-взуттєва, фарфоро-фаянсова промисловість. Побудовано нафтохімічний комбінат.[21]

Університети[ред. | ред. код]

Головний корпус «Політехніки»

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

  • церква і монастирі у стилі бароко (18 ст.);
  • замок Яноша Гуняді (15-19 ст., нині обласний музей).
  • театр (кінець 19 — початок 20 ст.).

З кінця 1940-х рр. реконструйовано центр міста, споруджено нову будівлю університету (1968), спорткомплекс (1969), готель «Контіненталь» (1971).

Аеропорт[ред. | ред. код]

Міжнародний аеропорт «Traian Vuia» (міжнародний індекс TSR) є другим за завантаженістю у Румунії після аеропорту у Бухаресті. Його використовують більше 10 авіакомпаній: Carpatair, Wizz Air, Wind Jet, Czech Airlines, Volareweb, Air Europe, Moldavian Airlines, MALEV, KLM, AlItalia, Air France. Найбільшою з них є Carpatair, що обслуговує понад 60% усіх напрямків.

Здійснюються перельоти за 12 напрямками: Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Україна, Молдова, Іспанія, Велика Британія та внутрішні рейси. Найпопулярнішими є перельоти до Італії (37%).

Відомі мешканці міста[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Перебували[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м http://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=82
  2. https://www.graz.at/cms/beitrag/10153337/7771992/Temeswar.html
  3. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=171
  4. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=85
  5. https://www.karlsruhe.de/b4/international/staedtepartnerschaften/temeswar
  6. http://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=84
  7. https://www.gera.de/sixcms/detail.php?id=17952
  8. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=86
  9. https://www.mulhouse.fr/ma-mairie/relations-internationales-et-cooperation-transfrontaliere/jumelages-europe-asie/
  10. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=87
  11. https://www.villederueil.fr/fr/villes-jumelles
  12. http://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=83
  13. http://www.comune.faenza.ra.it/Citta/Rapporti-internazionali/Citta-gemellate/Timisoara-Romania-12.03.1991
  14. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=105
  15. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=107
  16. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=172
  17. https://www.nottinghamcity.gov.uk/information-for-business/business-information-and-support/business-support-and-finance/eu-funding/
  18. http://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=173
  19. а б http://www.primariatm.ro/uploads/domino/atasamente_hcl/0056B1C60CCB5F65C2257BAB003FD886/Referat.pdf
  20. Велика радянська енциклопедія
  21. «Дунайські хвилі»: Текст та ноти. Архів оригіналу за 1 грудень 2008. Процитовано 20 листопад 2008. 

Посилання[ред. | ред. код]