Перейти до вмісту

Арад

Координати: 46°10′00″ пн. ш. 21°19′00″ сх. д. / 46.166666666667° пн. ш. 21.316666666667° сх. д. / 46.166666666667; 21.316666666667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арад
рум. Arad
Герб Прапор
герб прапор
Вечірній Арад
Вечірній Арад
Вечірній Арад
Розташування міста Арад
Основні дані
46°10′00″ пн. ш. 21°19′00″ сх. д. / 46.166666666667° пн. ш. 21.316666666667° сх. д. / 46.166666666667; 21.316666666667
Країна Румунія Румунія
Регіон Арад
Адмінцентр Aradd Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця для Арад Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано 1028
Площа 46,18 км² км²
Населення 145 078[1]
Висота НРМ 89  м
Міста-побратими Печ (2000)[2], Atlitd, Фушунь, Дьюла, Годмезевашаргей, Гіватаїм, Зренянин Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код (402) 56
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номери автомобілів AR Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames 8305599
OSM 2248721 ·R (Арад)
Поштові індекси 310001–310508 Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
Адреса Bulevardul Revoluţiei nr. 75[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
mayor of Aradd Редагувати інформацію у Вікіданих Gheorghe Falcă
Вебсайт primariaarad.ro
Мапа
Мапа


CMNS: Арад у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Арад (рум. Arad вимовляється [aˈrad] ( прослухати); угор. Arad) — місто у Західній Румунії, в історичній області Кришані, над р. Муреш, поблизу кордону з Угорщиною. Адміністративний центр повіту Арад. 145 078 мешканців (2021)[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]

Арад знаходиться у помірній зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[4]

Клімат Арада
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 18 18 26 28 32 34 38 37 36 30 21 17 38
Середній максимум, °C 1 4 11 16 21 23 26 26 23 16 8 3 15
Середня температура, °C −1 1 6 10 16 18 20 20 17 11 5 0 10
Середній мінімум, °C −3 −2 1 5 10 13 14 14 11 6 1 −2 6
Абсолютний мінімум, °C −25 −21 −15 −7 −1 2 5 4 0 −11 −12 −17 −25
Джерело: Weatherbase

Економіка

[ред. | ред. код]

Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів.[5]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2021 року[1] у місті проживали 145 078 осіб. Національний склад населення міста[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 112 249 77,4 %
угорці 10 071 6,9 %
роми 1397 1,0 %
німці 786 0,5 %
серби 269 0,2 %
словаки 239 0,2 %
італійці 226 0,2 %
болгари 129 < 0,1%
українці 66 < 0,1%
євреї 48 < 0,1%
чехи 33 < 0,1%
турки 32 < 0,1%
албанці 29 < 0,1%
росіяни-липовани 17 < 0,1%
поляки 16 < 0,1%
греки 13 < 0,1%
русини 8 < 0,1%
хорвати 3 < 0,1%
інші народи 360 0,2 %

Також у місті проживають татари, вірмени та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 113 850 78,5 %
угорська 9653 6,7 %
ромська 566 0,4 %
німецька 516 0,4 %
італійська 223 0,2 %
словацька 195 0,1 %
сербська 146 0,1 %
болгарська 94 < 0,1%
українська 50 < 0,1%
албанська 32 < 0,1%
турецька 27 < 0,1%
чеська 23 < 0,1%
російська 22 < 0,1%
їдиш 12 < 0,1%
грецька 10 < 0,1%
польська 9 < 0,1%
хорватська 4 < 0,1%
інша мова 381 0,3 %

Також рідною мовою називали татарську, русинську, вірменську та македонську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням[8]:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 91 643 63,2 %
римо-католики 11 229 7,7 %
п'ятдесятники 7221 5,0 %
баптисти 5271 3,6 %
реформати 2725 1,9 %
не релігійні 1058 0,7 %
греко-католики 876 0,6 %
адвентисти 853 0,6 %
інша релігія 674 0,5 %
атеїсти 669 0,5 %
свідки Єгови 423 0,3 %
лютерани 383 0,3 %
мусульмани 251 0,2 %
агностики 233 0,2 %
православні (сербська церква) 219 0,2 %
євангелісти 170 0,1 %
іудеї 74 < 0,1 %
старообрядці 41 < 0,1 %
унітарії 38 < 0,1 %
євангельські християни 30 < 0,1 %
євангелісти аугсбурзького сповідання 23 < 0,1 %

Університети

[ред. | ред. код]
  • Державний університет ім. Аурела Влайку — винахідника світової авіації.
  • Приватний університет ім. Василя Голдіша — румунського політичного діяча.

Театри

[ред. | ред. код]
Православний собор у Араді
  • Державний театр
  • Філармонія
  • Ляльковий театр

Церкви

[ред. | ред. код]
  • сербська церква Св. Петра та Павла, побудована 1698—1702 рр.
  • бароковий монастир Св. Симона 1762 р.
  • католицький собор Св. Антонія з Падуї, побудований 1904 р. у ренесансному стилі.
  • бароковий Собор Народження Іона Хрестителя румунської православної церкви, побудований 1862—1865 рр.
  • «Червона церква» євангелістів-лютеранців, зведена 1906 р. у неоготичному стилі;
  • синагога 1834 р. — пам'ятка греко-тасканської архітектури.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У місті народився:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  2. https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
  3. Geospatial.org Date de contact localități
  4. Клімат Арада. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 жовтня 2019.
  5. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 28 листопада 2008.
  6. Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  7. Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  8. Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]