Арад
| Арад рум. Arad | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
|
| |||||
| Основні дані | |||||
| 46°10′00″ пн. ш. 21°19′00″ сх. д. / 46.166666666667° пн. ш. 21.316666666667° сх. д. | |||||
| Країна |
| ||||
| Регіон |
| ||||
| Адмінцентр |
Aradd | ||||
| Столиця для |
Арад | ||||
| Засновано | 1028 | ||||
| Площа | 46,18 км² км² | ||||
| Населення | 145 078[1] | ||||
| Висота НРМ | 89 м | ||||
| Міста-побратими |
Печ (2000)[2], Atlitd, Фушунь, Дьюла, Годмезевашаргей, Гіватаїм, Зренянин | ||||
| Телефонний код | (402) 56 | ||||
| Часовий пояс |
UTC+2 і UTC+3 | ||||
| Номери автомобілів |
AR | ||||
| GeoNames | 8305599 | ||||
| OSM | ↑2248721 ·R (Арад) | ||||
| Поштові індекси |
310001–310508 | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса |
Bulevardul Revoluţiei nr. 75[3] | ||||
| mayor of Aradd |
Gheorghe Falcă | ||||
| Вебсайт | primariaarad.ro | ||||
| Мапа | |||||
![]() | |||||
|
| |||||
| | |||||
Арад (рум. Arad вимовляється [aˈrad] (
прослухати); угор. Arad) — місто у Західній Румунії, в історичній області Кришані, над р. Муреш, поблизу кордону з Угорщиною. Адміністративний центр повіту Арад. 145 078 мешканців (2021)[1].
Арад знаходиться у помірній зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[4]
| Клімат Арада | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18 | 18 | 26 | 28 | 32 | 34 | 38 | 37 | 36 | 30 | 21 | 17 | 38 |
| Середній максимум, °C | 1 | 4 | 11 | 16 | 21 | 23 | 26 | 26 | 23 | 16 | 8 | 3 | 15 |
| Середня температура, °C | −1 | 1 | 6 | 10 | 16 | 18 | 20 | 20 | 17 | 11 | 5 | 0 | 10 |
| Середній мінімум, °C | −3 | −2 | 1 | 5 | 10 | 13 | 14 | 14 | 11 | 6 | 1 | −2 | 6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −25 | −21 | −15 | −7 | −1 | 2 | 5 | 4 | 0 | −11 | −12 | −17 | −25 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів.[5]
За даними перепису населення 2021 року[1] у місті проживали 145 078 осіб. Національний склад населення міста[6]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 112 249 | 77,4 % |
| угорці | 10 071 | 6,9 % |
| роми | 1397 | 1,0 % |
| німці | 786 | 0,5 % |
| серби | 269 | 0,2 % |
| словаки | 239 | 0,2 % |
| італійці | 226 | 0,2 % |
| болгари | 129 | < 0,1% |
| українці | 66 | < 0,1% |
| євреї | 48 | < 0,1% |
| чехи | 33 | < 0,1% |
| турки | 32 | < 0,1% |
| албанці | 29 | < 0,1% |
| росіяни-липовани | 17 | < 0,1% |
| поляки | 16 | < 0,1% |
| греки | 13 | < 0,1% |
| русини | 8 | < 0,1% |
| хорвати | 3 | < 0,1% |
| інші народи | 360 | 0,2 % |
Також у місті проживають татари, вірмени та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 113 850 | 78,5 % |
| угорська | 9653 | 6,7 % |
| ромська | 566 | 0,4 % |
| німецька | 516 | 0,4 % |
| італійська | 223 | 0,2 % |
| словацька | 195 | 0,1 % |
| сербська | 146 | 0,1 % |
| болгарська | 94 | < 0,1% |
| українська | 50 | < 0,1% |
| албанська | 32 | < 0,1% |
| турецька | 27 | < 0,1% |
| чеська | 23 | < 0,1% |
| російська | 22 | < 0,1% |
| їдиш | 12 | < 0,1% |
| грецька | 10 | < 0,1% |
| польська | 9 | < 0,1% |
| хорватська | 4 | < 0,1% |
| інша мова | 381 | 0,3 % |
Також рідною мовою називали татарську, русинську, вірменську та македонську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[8]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 91 643 | 63,2 % |
| римо-католики | 11 229 | 7,7 % |
| п'ятдесятники | 7221 | 5,0 % |
| баптисти | 5271 | 3,6 % |
| реформати | 2725 | 1,9 % |
| не релігійні | 1058 | 0,7 % |
| греко-католики | 876 | 0,6 % |
| адвентисти | 853 | 0,6 % |
| інша релігія | 674 | 0,5 % |
| атеїсти | 669 | 0,5 % |
| свідки Єгови | 423 | 0,3 % |
| лютерани | 383 | 0,3 % |
| мусульмани | 251 | 0,2 % |
| агностики | 233 | 0,2 % |
| православні (сербська церква) | 219 | 0,2 % |
| євангелісти | 170 | 0,1 % |
| іудеї | 74 | < 0,1 % |
| старообрядці | 41 | < 0,1 % |
| унітарії | 38 | < 0,1 % |
| євангельські християни | 30 | < 0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 23 | < 0,1 % |
- Державний університет ім. Аурела Влайку — винахідника світової авіації.
- Приватний університет ім. Василя Голдіша — румунського політичного діяча.

- Державний театр
- Філармонія
- Ляльковий театр
- сербська церква Св. Петра та Павла, побудована 1698—1702 рр.
- бароковий монастир Св. Симона 1762 р.
- католицький собор Св. Антонія з Падуї, побудований 1904 р. у ренесансному стилі.
- бароковий Собор Народження Іона Хрестителя румунської православної церкви, побудований 1862—1865 рр.
- «Червона церква» євангелістів-лютеранців, зведена 1906 р. у неоготичному стилі;
- синагога 1834 р. — пам'ятка греко-тасканської архітектури.
- Атліт, Ізраїль

- Зренянин, Сербія

- Фушунь, Китай

- Ходмезьовашархей, Угорщина

- Гиватаїм, Ізраїль

- Печ, Угорщина

У місті народився:
- Петро Текелій (1720—1792) — російський генерал, за походженням серб.
- Дйордь Ботонд-Болич (1913—1975) — угорський письменник-фантаст та інженер.
- Александру Йоан Лупаш (1942-2007) — румунський математик, педагог.
- Тиберіу Поповичі (1906-1975) — румунський математик.
- ↑ а б в Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Клімат Арада. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 28 листопада 2008.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.


