Енвер Марич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Енвер Марич
Енвер Марич
Енвер Марич
Особисті дані
Народження 23 квітня 1948(1948-04-23) (76 років)
  Мостар, Югославія
Громадянство  Югославія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967–1976 Югославія «Вележ» 214 (0)
1976–1978 Німеччина «Шальке 04» 47 (-73)
1978–1985 Югославія «Вележ» 226 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1972–1976 Югославія Югославія 32 (-36)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987-1990 Югославія «Вележ»
1993-1998 Німеччина «Фортуна» (Дюссельдорф) (ворот.)
1998 Німеччина «Фортуна» (Дюссельдорф)
1998–2010 Німеччина «Герта» (ворот.)
1999 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина (ворот.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Енвер Марич (сербохорв. Enver Marić, нар. 23 квітня 1948, Мостар) — югославський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. На клубному рівні грав за за клуби «Вележ» та «Шальке 04». З 1972 до 1976 року захищав ворота збірної Югославії. Як головний тренер очолював «Вележ» та «Фортуну» (Дюссельдорф).

Володар Кубка Югославії та Балканського кубка. Кращий футболіст Югославії 1973 року.

Клубна кар'єра

Енвер Марич народився в Мостарі, та розпочав виступи на футбольних полях у 1967 році в клубі зі свого рідного міста «Вележ». Уже з другого сезону виступів він став осноовним голкіпером команди. У складі мостарського клубу грав до 1976 року, кілька разів ставав призером чемпіонату Югославії, зіграв у складі команди 214 матчів чемпіонату. У 1973 році Марич визнаний кращим футболістом Югославії.

У 1976 році Енвер Марич отримав дозвіл на перехід до закордонного клубу, та став гравцем західнонімецької команди «Шальке 04». У першому ж сезоні виступів став у складі команди срібним призером Бундесліги. У складі команди з Гельзенкірхена грав протягом двох років, зіграв у її складі 47 матчів.

1978 року повернувся до клубу «Вележ», за який відіграв цього разу 7 сезонів. У складі «Вележа» у 1981 році став володарем Кубка Югославії та Балканського кубка. За цей час зіграв у складі мостарської команди 226 матчів у чемпіонаті Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Вележ» у 1985 році.

Виступи за збірну

1972 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, та домашньому для югославської збірної чемпіонату Європи 1976 року, на якому команда Югославії посіла четверте місце, утім на ньому Марич на поле не виходив. Після переходу до німецького «Шальке 04» у 1976 року Енвер Марич до збірної не залучався. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 32 матчі, пропустив у свої ворота 36 м'ячів.

Кар'єра тренера

У 1987 році, невдовзі по закінченні кар'єри футболіста, Енвер Марич очолив свій рідний клуб «Вележ», у якому працював до 1990 року. У 1990 році Марич став тренером воротарем клубу «Фортуна» (Дюссельдорф), а 1998 року тимчасово очолював тренерський штаб клубу. У 1998 році перейшов на посаду тренера воротарів до берлінської «Герти», у 1999 році одночасно працював також тренером воротарів збірної Боснії і Герцеговини. На посаді тренера воротарів у «Герті» працював до 2010 року. У середині 2010 року Енвер Марич переніс інсульт[1], після чого завершив тренерську кар'єру.

Титули і досягнення

Командні

«Вележ» (Мостар): 1980–1981
«Вележ» (Мостар): 1980—1981

Особисті

1973 — Югославський футболіст року

Література

  • А. В. Савин. Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия. — Москва : Эксмо, 2007. — С. 397. — 5 000 прим. — ISBN 978-5-699-22359-6. (рос.)

Примітки

Посилання