Чемпіонат світу з футболу 1974

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з футболу 1974
Офіційний логотип
Команд 96
(у фінальній частині: 16)
Місце проведення ФРН
Час проведення 13 червня — 7 липня
Чемпіон  ФРН (вдруге)
Фіналіст  Нідерланди
3-є місце  Польща
4-е місце  Бразилія
Зіграно матчів 38
Забито м’ячів 97
(2.55 за матч)
Кількість глядачів 1 865 762
(49 099 у середньому)
Найкращий бомбардир Польща Гжегож Лято
(7 м’ячів)
Молодий гравець Польща Владислав Жмуда
← 1970
1978 →
Офіційний плакат

Чемпіонат світу з футболу 1974 року — десятий чемпіонат світу серед чоловічих збірних команд з футболу, що проходив з 13 червня по 7 липня 1974 року у Федеративній Республіці Німеччина (включаючи Західний Берлін). Перший турнір, переможець якого отримував новий чемпіонський кубок, розроблений італійським скульптором Сільвіо Гоццанігою, оскільки трофей, що розігрувався на дев'яти попередніх світових першостях навіки залишився у збірної Бразилії після перемоги на чемпіонаті світу 1970, що стала для неї третьою в історії.

Уперше формат світового чемпіонату передбачав проведення двох групових етапів, за результатами другого з яких відразу визначалися фіналісти та учасники гри за третє місце.

Переможцем турніру стали господарі, збірна ФРН, яка у фінальній грі на мюнхенському Олімпіаштадіоні здолала команду Нідерландів з рахунком 2:1 і здобула свій другий (після 1954 року) титул найсильнішої футбольної збірної світу. Діючі на момент початку змагання чемпіони світу, збірна Бразилії, прибули до ФРН у суттєво послабленому у порівнянні із попереднім турніром складі і посіли лише четверте місце.

На турнірі дебютували в рамках фінальних частин світових першостей збірні Австралії, НДР, Гаїті та Заїру, причому для східних німців це виявився єдиний чемпіонат світу до возз'єднання Німеччини у 1990 році.

Вибір країни-господарки[ред. | ред. код]

Рішення про проведення світової футбольної першості 1974 року у ФРН було прийняте на конгресі ФІФА в Лондоні 6 липня 1966 року. На тому ж конгресі були визначені і господарі світових першостей 1978 і 1982 років. Представники ФРН заручилися підтримкою своєї заявки делегацією Іспанії в обмін на підтримку останньої як кандидата на проведення ЧС-1982.

Кваліфікаційний раунд і учасники[ред. | ред. код]

   Країни, збірні яких кваліфікувалися на чемпіонат світу
   Країни, чиї збірні не кваліфікувалися
   Країни, чиї збірні не брали участі у відборі
   Країни, що не входили до ФІФА

У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1974 року 97 збірних змагалася за 14 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна ФРН і діючий чемпіон світу збірна Бразилії, кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.

16 місць, передбачених у фінальній частині світової першості 1974 року були розподілені між континентальними конфедераціями наступним чином:

  • Європа (УЄФА): 9,5 місць, включаючи гарантоване місце збірної ФРН. За решту 8,5 місць змагалися 32 команди. Команда, що виборювала 0,5 місця, мала шанс вибороти путівку на чемпіонат світу у плей-оф проти представника КОНМЕБОЛ.
  • Південна Америка (КОНМЕБОЛ): 3,5 місця, включаючи гарантоване місце збірної Бразилії. За решту 2,5 місця змагалися 9 команд. Команда, що виборювала 0,5 місця, мала шанс вибороти путівку на чемпіонат світу у плей-оф проти представника УЄФА.
  • Північна, Центральна Америка та Кариби (КОНКАКАФ): 1 місце, за яке змагалися 14 команд.
  • Африка (КАФ): 1 місце, за яке боролися 24 команди.
  • Азія й Океанія (АФК/ОФК): 1 місце, за яке змагалися 18 команд.

Подолати кваліфікційний турнір не змогла низка команд, що вважалися фаворитами відбору, зокрема не пройшли чотири із восьми чвертьфіналістів попереднього чемпіонату світу — збірні Англії (чемпіон світу 1966 року), Мексики, Перу та СРСР. Остання не потрапила на світову першість через відмову проводити матч-відповідь раунду плей-оф у Чилі, країні, де за два місяці до того відбувся військовий переворот.

Натомість право участі здобили відразу декілька абсолютних новачків фінальних частин чемпіонатів світу: команда НДР, для якої це буде єдиний великий футбольний турнір в історії; збірна Австралії, перший представник Океанії на чемпіонатах світу; збірна Заїру, перший представник Субсахарської Африки; а також збірна Гаїті, перший представник Карибського регіону після збірної Куби на турнірі 1938 року.

Уперше матчем-відкриттям турніру була гра за участю діючих чемпіонів світу (у цьому випадку Бразилії), таким чином було започатковано традицію, що протримається до наступного чемпіонату світу у Німеччині, що пройде 2006 року, відколи відкривати турнір знову будуть його господарі.

Учасники[ред. | ред. код]

Наступні команди кваліфікувалися для участі у фінальному турнірі:

АФК (0)

  • не кваліфікувалися

КАФ (1)

ОФК (1)

КОНКАКАФ (1)

КОНМЕБОЛ (4)

УЄФА (9)

Формат[ред. | ред. код]

Турнір проходив за новим форматом. Як і на попередніх світових першостях змагання розпочиналися у чотирьох групах по чотири команди у кожній. Утім команди, що посіли перші два місця у своїй групі, вже не потрапляли до організованої за олімпійською системою стадії пле-оф, як це було на п'яти попередніх турнірах, а ставали учасниками другого групового раунду. Переможці змагання у кожній із двох груп цього раунду ставали учасниками фінальної гри, а команди, що фінішували на других місцях, розігрували між собою бронзові нагороди.

Такий формат проіснував протягом двох розіграшів Кубка світу, після чого у 1982 році був видозмінений введенням стадії півфіналів після другого групового раунду.

Міста та стадіони[ред. | ред. код]

Матчі фінальної частини чемпіонату світу проходили на дев'яти стадіонах у дев'яти містах Західної Німеччини, включаючи Західний Берлін. Матч-відкриття турніру відбувся на Вальдштадіоні у Франкфурті-на-Майні, а його вирішальні ігри — матч за третє місце і фінал — приймав мюнхенський Олімпіаштадіон.

Західний Берлін Мюнхен Штутгарт
Олімпіаштадіон Олімпіаштадіон Некарштадіон
Місткість: 86,000 Місткість: 77,573 Місткість: 72,200
Berliner Olympiastadion innen.jpg Munich - Frei Otto Tensed structures - 5302.jpg
Гельзенкірхен
Паркштадіон
Місткість: 72,000
Parkstadion gelsenkirchen 2.jpg
Дюссельдорф
Рейнштадіон
Місткість: 70,100
Altes Rheinstadion.jpg
Франкфурт-на-Майні
Вальдштадіон
Місткість: 62,200
Waldstadionold1.jpg
Гамбург Ганновер Дортмунд
Фолькспаркштадіон АВД-Арена Зігналь Ідуна Парк
Місткість: 61,300 Місткість: 60,400 Місткість: 53,600

Жеребкування[ред. | ред. код]

Перед початком жеребкування організаційний комітет турніру визначив чотири команди, які стали «сіяними»[1]. Сіяними стали команди-півфіналісти попередньої першості:

Решту учасників чемпіонату світу було розподілено між групами, що вже мали по одній сіяній команді, на основі сформованих за географічною ознакою кошиків. На момент жеребкування не був відомий володар одного місця у фінальній частині першості, на яке претендували збірні Югославії та Іспанії, що завершили груповий відбір з однаковою кількістю очок і мали провести плей-оф на нейтральному полі.

Кошик 1: Західна Європа Кошик 2: Східна Європа Кошик 3: Південна Америка Кошик 4: Решта світу

Головною сенсацією жеребкування стало потрапляння збірної НДР до Групи 1, сіяною командою у якій були господарі, збірна ФРН. Коли Президент ФІФА Стенлі Роуз оголосив цей жереб, у кімнаті запанувала тиша, за якою послідували тривалі аплодисменти. Наступними днями ширилися чутки, що Східна Німеччина зніме свою команду з чемпіонату світу аби уникнути зустрічі з командою головних ідеалогічних суперникіа. Однак ці чутки були офіційно розвіяні заявою уряду НДР[2].

Склади команд[ред. | ред. код]

Усі збірні скористалися правом заявити на турнір по 22 гравці, включаючи трьох воротарів.

Перший груповий етап[ред. | ред. код]

Група 1[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1  НДР 3 2 1 0 4 1 +3 5 Вихід до другого групового раунду
2  ФРН 3 2 0 1 4 1 +3 4
3  Чилі 3 0 2 1 1 2 −1 2
4  Австралія 3 0 1 2 0 5 −5 1
Джерело: FIFA
14 червня 1974
19:30
НДР  2–0  Австралія
Протокол

Група 2[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1  Югославія 3 1 2 0 10 1 +9 4 Вихід до другого групового раунду
2  Бразилія 3 1 2 0 3 0 +3 4
3  Шотландія 3 1 2 0 3 1 +2 4
4  Заїр 3 0 0 3 0 14 −14 0
Джерело: FIFA


Група 3[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1  Нідерланди 3 2 1 0 6 1 +5 5 Вихід до другого групового раунду
2  Швеція 3 1 2 0 3 0 +3 4
3  Болгарія 3 0 2 1 2 5 −3 2
4  Уругвай 3 0 1 2 1 6 −5 1
Джерело: FIFA
23 червня 1974
16:00 CET
Швеція  3–0  Уругвай
Протокол

Група 4[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1  Польща 3 3 0 0 12 3 +9 6 Вихід до другого групового раунду
2  Аргентина 3 1 1 1 7 5 +2 3
3  Італія 3 1 1 1 5 4 +1 3
4  Гаїті 3 0 0 3 2 14 −12 0
Джерело: FIFA
15 червня 1974
18:00 CET
Польща  3–2  Аргентина
Лято Гол 7'62'
Шармах Гол 8'
Протокол
19 червня 1974
19:30 CET
Аргентина  1–1  Італія
Протокол
19 червня 1974
19:30 CET
Гаїті  0–7  Польща
Протокол
Лято Гол 17'87'
Дейна Гол 18'
Шармах Гол 30'34'50'
Горгонь Гол 31'

Другий груповий етап[ред. | ред. код]

Група A[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1  Нідерланди 3 3 0 0 8 0 +8 6 Вихід до фіналу
2  Бразилія 3 2 0 1 3 3 0 4 Вихід до гри за третє місце
3  НДР 3 0 1 2 1 4 −3 1
4  Аргентина 3 0 1 2 2 7 −5 1
Джерело: FIFA
26 червня 1974
19:30 CET
Бразилія  1–0  НДР
Протокол

Група B[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація
1  ФРН 3 3 0 0 7 2 +5 6 Вихід до фіналу
2  Польща 3 2 0 1 3 2 +1 4 Вихід до гри за третє місце
3  Швеція 3 1 0 2 4 6 −2 2
4  Югославія 3 0 0 3 2 6 −4 0
Джерело: FIFA
26 червня 1974
19:30 CET
Швеція  0–1  Польща
Протокол
Лято Гол 43'

Матч за третє місце[ред. | ред. код]

Бразилія: Емерсон Леао, Маріньйо Перес (к), Зе Марія, Маріньйо Шагас, Жаїрзіньйо, Роберто Рівеліно, Валдоміро, Карпеджані, Адемір (Мірандінья, 66), Дірсеу. Тренер — Маріо Загалло.

Польща: Ян Томашевський, Антоній Шимановський, Єжи Горгонь, Владислав Жмуда, Адам Мусял, Зигмунт Мащик, Казімеж Дейна (к), Генрик Касперчак (Леслав Цьмикєвич, 79), Гжегож Лято, Анджей Шармах (Здзислав Капка, 73), Роберт Гадоха. Тренер — Казімеж Гурський.

ЖК Жаїрзіньйо (76) — Генрик Касперчак (71).

Фінал[ред. | ред. код]

Нідерланди: Ян Йонгблуд, Вім Сюрбір, Вім Рейсберген (Тео де Йонг, 69), Арі Ган, Руд Крол, Вім Янсен, Йоган Нескенс, Вім ван Ханегем, Джонні Реп, Йоган Кройф (к), Роб Ренсенбрінк (Рене ван де Керкгоф, 46). Тренер — Рінус Міхелс.

ФРН: Зепп Маєр,Фогтс, Франц Бекенбауер (к), Ганс Шварценбек, Пауль Брайтнер, Райнер Бонгоф, Улі Генесс, Вольфганг Оверат, Юрген Грабовскі, Герд Мюллер, Бернд Гельценбайн. Тренер — Гельмут Шен.

ЖК Вім ван Ханегем (23), Йоган Нескенс (40), Йоган Кройф (45) — Фогтс (4).

Бомбардири[ред. | ред. код]

Найкращим бомбардиром турніру із сімома забитими голами став нападник збірної Польщі Гжегож Лято. Загалом було забито 97 голів, авторами яких стали 53 гравців, включаючи три автоголи.

7 голів

5 голів

4 голи

3 голи

2 голи

1 гол

1 автогол:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FIFA World Cup seeded teams. FIFA World Cup seeded teams 1930–2006.  (англ.)
  2. Karl Adolf Scherer: Die Deutschen in einer Gruppe: Die Auslosung am 5. Januar 1974 aus Fußballweltmeisterschaft 1974, page 114 (нім.)
  3. Гра мала розпочатися о 16:00, утім її початок було відкладено через стан газону після зливи.

Посилання[ред. | ред. код]