Драган Джаїч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Драган Джаїч
(серб. Драган Џајић)
Драган Джаїч
Драган Джаїч (праворуч) у грі чемпіонату світу 1974 року
Особові дані
Народження 30 травня 1946(1946-05-30) (72 роки)
  Уб, СФРЮ
Зріст 176 см
Громадянство Flag of Yugoslavia (1992–2003).svg Югославія
Flag of Yugoslavia (1943–1992).svg СФРЮ
Позиція фланговий нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Югославія «Єдинство» (Уб)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1962—1975
1975—1977
1977—1978
Усього:
Югославія «Црвена Звезда»
Франція «Бастія»
Югославія «Црвена Звезда»
281 (108)
56 (31)
25 (5)
362 (144)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1964—1979 Югославія Югославія 85 (23)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 серпня 2010 року.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 серпня 2010 року.

Драган Джаїч (серб. Драган Џајић), * 30 травня 1946, Уб, СФРЮ) — югославський футболіст, лівий фланговий нападник, відомий виступами за белградську «Црвену Звезду» та національну збірну Югославії. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний функціонер, багаторічний президент «Црвени Звезди».

Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший футболіст 50-річчя (1954—2003) в Сербії і Чорногорії. Рекордсмен збірної Югославії за кількістю проведених у її складі офіційних матчів (85).

Кар'єра футболіста[ред.ред. код]

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Єдинство» зі свого рідного міста Уб.

Ще в юнацькі роки привернув увагу тренерів одного з лідерів югославського футболу белградської «Црвеної Звезди», у складі якої у 17-річному віці дебютував в іграх чемпіонату Югославії. Вже з наступного сезону 1963-64 почав регулярно залучатися до стартового складу столичного клубу та поступово збільшувати свій бомбардирський доробок. Протягом 13 сезонів, проведених у команді у період з 1962 по 1975 рік, відіграв 281 гру у вищому дивізіоні національної першості, відзначившись 108 забитими голами. За цей час п'ять разів вигравав з командою титул чемпіона країни, став чотириразовим володарем національного Кубка.

1975 року, вже в статусі одного з провідних югославських футболістів, переїхав до Франції, де протягом двох сезонів захищав кольори клубу «Бастія» з однойменного міста. У своєму другому сезоні у Франції допоміг команді досягти найбільшого в історії здобутку у внутрішній першості — третього місця у чемпіонаті Франції. Став при цьому найкращим бомбардиром клубу (21 м'яч в 35 іграх сезону).

У 1977 році повернувся до «Црвени Звезди», в якій провів останній сезон своєї ігрової кар'єри, рішення про завершення якої прийняв вже у 32-річному віці.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

Отримав свій перший виклик до національної збірної Югославії у 18-річному віці і 17 червня 1964 року дебютував у її складі у грі проти команди Румунії. У жовтні того ж року взяв участь у Літніх Олімпійських іграх в Токіо, на яких відіграв 5 матчів.

1968 року допоміг збірній повторити її найбільше історичне досягнення — стати віце-чемпіонами Європи. У фінальній частині континентального чемпіонату 1968, участь у якій брали 4 команди, відіграв в усіх трьох матчах югославів (півфінал, фінал та повторний фінальний матч). При цьому в рамках турніру югославська збірна забила у ворота суперників лише 2 м'ячи, і обидва записав на свій рахунок саме Джаїч.

Згодом брав участь у фінальних турнірах чемпіонату світу 1974 року та чемпіонату Європи 1976 року.

Усього захищав кольори національної команди протягом 16 років — останню гру у її складі провів 16 вересня 1979 року, вже завершивши виступи на клубному рівні. За цей час відіграв у 85 офіційних матчах, що є найбільшим показником серед усіх гравців югославської збірної, відзначився 23 забитими голами.

Подальше життя[ред.ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри залишився у рідному для себе клубі, «Црвеній Звезді», як технічний директор. 1998 року обійняв посаду президента белградського клубу, яку утримував до 2004 року, в якому подав у відставку через проблеми зі здоров'ям. У 2000-х був віце-президентом Футбольної Асоціації Сербії і Чорногорії, куратором збірних команд країни.

2008 року опинився у центрі скандалу, пов'язаного з розкраданням коштів від продажу колишнього футболіста «Црвени Звезди» Горана Друлича до іспанського «Реала» (Сарагоса) у 2001. Трьох колишніх керівників белградського клубу, у тому числі й Джаїча, було звинувачено у підробці документів та частковому привласненні коштів, отриманих від цього трансферу[1]. У липні того ж року Джаїча було звільнено з-під арешту без пред'явлення звинувачення.[2]

Досягнення та нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Драгана Джаїча арестовано через трансфер Друлича» — новини Blic Online, 6 лютого 2008 року. (англ.)
  2. Дядя Джа

Посилання[ред.ред. код]