Жарт (фільм)
Жарт | |
|---|---|
| рос. Шуточка | |
.jpg) | |
| Жанр | мелодрама |
| Режисер | Андрій Смирнов Борис Яшин |
| Сценарист | Андрій Смирнов Борис Яшин |
| У головних ролях | Нонна Терентьєва Микита Михалков |
| Оператор | Юрій Схіртладзе |
| Композитор | Альфред Шнітке |
| Художник | Михайло Карташов Леонід Платов |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Тривалість | 16 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1966 |
| IMDb | ID 0060974 |
«Жарт» (рос. Шуточка) — радянський короткометражний художній мелодраматичний телефільм за мотивами однойменного оповідання А. П. Чехова, поставлений в 1966 році.
Закадрове оповідання у фільмі ведеться від імені літнього чоловіка, який згадує свою молодість. Він згадує, як, будучи молодим, пішов кататися взимку на санках і покликав з собою свою дівчину Надю. Та спочатку вагалася, але потім погодилася. Під час катання, коли у вухах дівчини, надзвичайно наляканої, свистить вітер, оповідач вирішує пожартувати і шепоче їй на вухо: «Я кохаю Вас, Надійка!». Біля підніжжя гори, після спуску, хлопець зображує повну байдужість. В результаті цього Надійка починає сумніватися в тому, що їй зізналися в коханні, і вирішує прокотитися ще раз. Жарт повторюється. Закохані починають кататися кожен день, і оповідач продовжує повторювати свій «жарт», а Надійка все сумнівається, що це — справжнє зізнання або завивання вітру? Вона намагається зрозуміти це, але через наляканість під час спуску не може сконцентруватися. Одного разу Надійка сама приходить до гірки, сідає на санки і намагається розгадати свою загадку. Це спостерігає з естради оповідач, що прийшов раніше неї. Настає весна. Гірка тане, а Надійка все намагається розгадати ту зимову таємницю. Оповідач же надовго (а може, і назавжди) їде в Санкт-Петербург. Про це він повідомляє їй в листі. Перед від'їздом, підкравшись до будинку Надійки, оповідач, дочекавшись пориву вітру і сховавшись так, щоб його не було видно, знову говорить: «Я кохаю Вас, Надійка!». Та розчаровується в своїх надіях. Пройшло багато років. Надійка вийшла заміж за секретаря дворянської опіки, у неї підростає троє дітей. Для неї юність, проведена з оповідачем — саме зворушливий і прекрасний спогад в житті. А сам оповідач, вже постарілий, тепер сам не розуміє, навіщо тоді жартував.
- Нонна Терентьєва — Надійка, кохана А. П.
- Микита Михалков — А. П., оповідач в молодості
Текст від автора читає Андрій Попов
- Сценарій і постановка — Андрій Смирнов, Борис Яшин
- Головний оператор — Юрій Схіртладзе
- Художники-постановники — Михайло Карташов, Леонід Платов
- Композитор — Альфред Шнітке
- Звукооператор — Борис Вольський
- Диригент — Газіз Дугашев
- Грим — М. Балдін
- Монтаж — А. Зиміна
- Редактор — І. Наумова
- Оператор — В. Ошеров
- Асистент режисера — А. Кузнецов
- Комбіновані зйомки:
- Оператор — Ігор Феліцин
- Директор картини — А. Жаворонкова
|
