Вінницький універмаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 24 червня 2021, заснована на цій версії.
Вінницький універмаг
ПАТ Вінницький універмаг
Типбізнес
Форма власностіприватне
Спеціалізаціяроздрібна торгівля
Засновановересень 1964
Штаб-квартираУкраїна Вінниця, площа Гагаріна, 2
Власник(и)корпорація «Прем'єр—Фінанс»
univermag.vn.ua
Мапа

Вінницький універмаг — підприємство торгівлі, що існує у місті Вінниці з 1964 року.

Історія

Зовнішні зображення
Вінницький універмаг — архівні фото
[1]
[2]
[3]
[4]
[5]
[6]
[7]
[8]

У вересні 1964 року на місці базару на Калічі з ініціативи голови міської ради депутатів трудящих Генріха Лютворта створена площа імені Гагаріна та Центральний універмаг, що з дня свого відкриття став центром починань і експериментів у сфері торгівлі та візитною карткою обласного центру.

У 1969 році універмаг одним із перших в СРСР став працювати за методом самообслуговування[1]. За передовим досвідом сюди приїжджали із Москви, інших союзних республік та з-за кордону[джерело?].

У 1987 році тут організована перша в СРСР демонстрація моделей (з метою збуту непроданих залишків товару)[2].

З 2000 року належить корпорації «Прем'єр—Фінанс» бізнесмена, пов'язаного з криміналом[відсутнє в джерелі], Володимира Продивуса[3].

Нагороди

У 1970 році колектив універмагу був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.

Декомунізація

13 січня 2016 року відбувся демонтаж Ордену Трудового Червоного Прапора на вимогу «декомунізаційного» закону. За словами керівництва, у майбутньому планують виділити місце під музей-історію універмагу, де згадають коли і за що отримав колектив нагороду СРСР[4][5][6].

Примітки

  1. ↑ Советская розничная торговля промтоварами. 1981-й год (авторский репортаж) Известия, 02-18-1981. Архів
  2. ↑ Директор винницкой клиники «Oхford Mediсal» рассказала о нечестной конкуренции / real-vin.com, 06.09.2017 Архів
  3. ↑ Володимир Продивус: «Повірив, що «немає проблем» — отже, ти зупинився». zn.ua. 11 грудня 2007. Процитовано 05.12.2020.
  4. ↑ Як у Вінниці декомунізували універмаг. vn.depo.ua. 13 січня 2016. Процитовано 05.12.2020.
  5. ↑ Вінницький універмаг уже декомунізували і не тільки його (Фото) | Всі Новини Вінниці. Vinbazar.com (рос.). Процитовано 6 грудня 2020.
  6. ↑ Двометровий Орден Червоного Прапору «зрізали» з універмагу - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 6 грудня 2020.

Посилання

Джерела

  • Газета «Місто» від 10 вересня 2004 року.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вінницький_універмаг&oldid=32814078