Ковригіна Марія Дмитрівна

Ковригіна Марія Дмитрівна
Народилася	23 червня (6 липня) 1910 село Троїцьке Катайської волості Камишловского повіту Пермської губернії, тепер у складі міста Катайська Курганської області, Російська Федерація
Померла	12 березня 1995(1995-03-12) (84 роки) Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР,  Росія
Національність	росіянка
Діяльність	лікарка, політична діячка
Галузь	медицина
Alma mater	Уральська державна медична академіяd
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Знання мов	російська
Заклад	Russian Medical Postgraduate Academyd
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР і депутат Верховної Ради РРСФРd
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Марія Дмитрівна Ковригіна (нар. 6 липня 1910(19100706), село Троїцьке Катайської волості Камишловского повіту Пермської губернії — 12 березня 1995, місто Москва) — радянська державна діячка, міністр охорони здоров'я СРСР і РРФСР. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. Доктор медичних наук (1945), професор (1950); почесний доктор медицини honoris causa Варшавського університету (1980).

Життєпис

Народилася в багатодітній селянській родині в селі Троїцьке (тепер у складі міста Катайська Курганської області, Російська Федерація). У 1922 році закінчила Троїцьку чотирирічну школу, потім навчалася в Катайській семирічній школі, закінчила 6 класів. У 1924 році вступила до комсомолу.

З 1924 по 1926 рік керувала піонерським загоном (піонервожата) в селі Троїцькому. З травня 1926 року навчалася на окружних курсах працівників дитячих будинків в місті Шадринську, а після закінчення навчання організувала перший в районі піонерський табір. У 1926—1927 роках — голова бюро юних піонерів Катайського і Далматовського районних комітетів ВЛКСМ, секретар осередку ВЛКСМ села Троїцького Пермської губернії.

З грудня 1929 по січень 1931 року — член правління сільськогосподарської артілі «Боєць» села Троїцького Катайського району.

У січні 1931 року вступила на 3-й курс медичного робітничого факультету в місті Свердловську, який закінчила у тому ж році з відзнакою.

У 1931—1936 роках — студентка Свердловського медичного інституту за спеціальністю «лікар—лікарський порадник». Під час навчання була комсомольським секретарем курсу, секретарем комітету ВЛКСМ Свердловського медичного інституту.

Член ВКП(б) з грудня 1931 року.

У 1936 — лютому 1940 року — лікувальний інспектор по містах і промислових центрах та заступник начальника лікувально-профілактичного управління Челябінського обласного відділу охорони здоров'я.

З жовтня 1939 року по липень 1941 року, після закінчення курсів в Казанському інституті удосконалення лікарів імені Леніна, працювала за сумісництвом в Челябінській міській лікарні лікарем-невропатологом.

У лютому 1940 — липні 1941 року — інструктор, завідувач сектора кадрів народної освіти і охорони здоров'я відділу кадрів Челябінського обласного комітету ВКП(б).

У липні 1941 — 1942 року — заступник голови виконавчого комітету Челябінської обласної ради депутатів трудящих з питань охорони здоров'я, народної освіти, соціального забезпечення та культури.

22 вересня 1942 — 3 грудня 1950 року — заступник народного комісара (з 1946 року — міністра) охорони здоров'я Російської РФСР. Завідувала відділом акушерсько-гінекологічної допомоги та управлінням лікувально-профілактичної допомоги дітям, відповідала за відновлення мережі закладів охорони здоров'я на звільненій території.

3 грудня 1950 — 28 січня 1953 року — міністр охорони здоров'я Російської РФСР.

У лютому 1953 — 1 березня 1954 року — 1-й заступник міністра охорони здоров'я СРСР.

1 березня 1954 — 12 січня 1959 року — міністр охорони здоров'я СРСР.

У квітні 1959 — 1986 року — директор, ректор Центрального інституту удосконалення лікарів Міністерства охорони здоров'я СРСР.

З серпня 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Померла 12 березня 1995 року. Похована в Москві на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди і звання

• орден Леніна (1966)
• орден Жовтневої Революції
• три ордени Трудового Червоного Прапора (1943, 1960, 1970)
• орден «Знак Пошани»
• Командорський Хрест ордена Відродження Польщі (1949)
• медаль «За оборону Ленінграда»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За трудову відзнаку»
• дві золоті медалі ВДНГ СРСР
• медалі
• Заслужений лікар Російськоїї РФСР (1960)

Джерела та література

• Ковригина Мария Дмитриевна (рос.)
• Саша Талавер. Парадоксальность «советской женщины»: Мария Ковригина и декриминализация абортов в СССР // Спільне, 11 березня 2021.