Слюзар Володимир Климентійович (священник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуга Божий
Володимир Слюзар
Володимир Климентійович Слюзар
Народився 1898
Колодіївка, Підволочиський район, Тернопільська область, СРСР
Помер 26 березня 1952(1952-03-26)
Республіка Комі, РРФСР, СРСР
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Національність українець
Діяльність священник

Володимир Климентійович Слюзар (1898, с. Колодіївка, нині Україна — 26 березня 1952, Печорський трудовий табір, Республіка Комі, нині Росія) — український священник, релігійно-громадський діяч, слуга Божий греко-католицької церкви.

Життєпис

Після закінчення гімназії студіював богословські науки у Львівській духовній семінарії. У травні 1932 році отримав священниче свячення від митрополита Андрея Шептицького в соборі святого Юра. Виконував душпастирські обов’язки у с. Сущин.

Заарештований 26 листопада 1947 року. Після суду вивезений в один з найсуворіших концтаборів у Автономній республіці Комі. У тюрмі і концтаборі не припиняв душпастирську діяльність. Важка непосильна праця та нестерпні умови довели організм до дистрофії. 26 березня 1952 року помер.

Беатифікаційний процес

Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Володимира Слюзара до лику блаженних[1].

Примітки

Джерела