Федір Євлашовський
| Федір Євлашовський | |
|---|---|
| Народився | 7 лютого 1546 Ляховичі |
| Помер | 1616 |
| Підданство | Річ Посполита |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | мемуарна літератураd[1], політична діяльність[1] і justice and judicial activitiesd[1] |
| Знання мов | руська і білоруська[1] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
| Посада | Q106203878?[2][3] і Q102416875?[4] |
| Конфесія | протестантизм |
| Рід | Q63531725? |
| Батько | Михайло Євлашовський |
| У шлюбі з | Q124244342?[4] |
| Діти | Q24650308? |
Федір Євлашовський (7 лютого 1546 —1616) — письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
Походив з дрібної шляхти. народився у місті Ляховичі у 1546 році. Самостійно здобув освіту. особливо знався на правництві, діловодстві, математиці. У 1564 році під час Лівонської війни брав участь у битві на річці Уле, після якої залишив військову службу, переконавшись у безглуздості воєн. Згодом став прихильником протестантизму, отримав протекцію від магнатів Миколая Радзивілла-Сирітки, Яна Ходкевича, Костянтина Острозького. Останні доручали йому вести важливі судові справи.
У 1569 році брав участь у Люблінському сеймі, де підтримував створення Речі Посполитої. Згодом служив при канцелярії Сигізмунда II Августа. У 1572 році переходить на службу до Радзивілла-Сирітки. У 1576 році у Торуні зустрічається з королем Стефанем Баторієм, якого знання Євлашовського вразили. У 1579 році обирається послом від Новогрудського повіту на Варшавський вальний сейм.
Разом з А. Тризною йому було доручено взяти участь у виробленні тексту «Трибуналу» — статуту вищого апеляційного суду Великого князівства Литовського. У 1584 році на посаді судового обвинувача брав участь у сесіях Волковиського, Мінського, Новогрудського і Слонімського повітів. У 1592 році отримує посаду підсудка Новогрудовського земського суду, на якій перебував до 1613 року.
Є автором «Щоденника» староукраїнською мовою. Подається опис життя шляхти Великого князівства Литовського. У хронологічній послідовності розповів про пережите, намалював яскраві образи своїх сучасників.
- Старажытная беларуская літаратура (XII—XVII стст.) / Уклад, прадм., камент. І. Саверчанкі — Мінск: Кнігазбор, 2007. — («Беларускі кнігазбор»)— С. 334—349;
- Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | GKG: /g/12321h58 · MAK: 9810577859105606 · NKC: js2013750059 · NTA: 188277870 · NUKAT: n2007151716 · VIAF: 166469394 |
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Radaman A. Samorząd sejmikowy w powiatach województwa nowogródzkiego Wielkiego Księstwa Litewskiego w latach 1565–1632 // Praktyka życia publicznego w Rzeczypospolitej Obojga Narodów w XVI―XVIII wieku: materiały XVIII konferencji Komisji Lituanistycznej przy Komitecie Nauk Historycznych PAN w dniach 22―23 września 2009 roku / за ред. U. Augustyniak, A. B. Zakrzewski — Warszawa: Neriton, 2010. — С. 80–81. — 197 с. — ISBN 978-83-7543-141-4
- ↑ Радаман А. Патранальна-кліентальныя адносіны ў Новагародскім павеце і іх уплыў на палітыку і дзейнасць органаў шляхецкага самакіравання ў другой палове XVI – пачатку XVII ст. // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне (XV–XVIII стст.) / за ред. А. М. Янушкевіч — Мінск: 2014. — С. 272. — 442 с. — ISBN 978-985-7085-26-2
- ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 247. — ISBN 978-83-65880-89-5