Люлинці (Хмільницький район)

село Люлинці
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Калинівський район
Рада	Люлинецька сільська рада
Код КАТОТТГ	UA05120070210036517
Облікова картка	Люлинці
Основні дані
Засноване	1782
Населення	580
Площа	1,246 км²
Густота населення	465,49 осіб/км²
Поштовий індекс	22411
Телефонний код	+380 4333
Географічні дані
Географічні координати	49°37′39″ пн. ш. 28°27′30″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	263 м
Водойми	Струмок Постолова
Місцева влада
Адреса ради	22411, Вінницька обл., Калинівський район, с. Люлинці, вул. Шкільна, 1
Карта
Люлинці
Люлинці
Мапа
Люлинці у Вікісховищі

Люлинці — досить велике село в Калинівському районі Вінницької області, яке розкинулось на кілька кілометрів вздовж та обабіч каскаду ставків, штучно створених на річці Струмок Постолова.

Історія

Перші письмові згадки про село датовано 1599 та 1602 роком. Чудові зелені пагорби, струмки, кілька плес, старі мури, що залишились від колишнього поміщицького палацу прикрашають село.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

До 1914 року в складі Малокутищанської волості Вінницького повіту Подільської губернії. У 1914 році волосний центр переведений в Люлинці, а волость перейменована на Люлинецьку.

В дореволюційні часи володів палацом та 2004 десятинами землі Старжа-Якубовський Едуард Карлович, місцевий землевласник польського походження. Ця людина була активним ініціатором, організатором та головою відділення рільництва Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, і впродовж 11 років керував організацією аграрної дослідно-наукової справи. Завдяки його фінансовій підтримці були організовані контрольно-насіннєва станція та сільськогосподарська хімічна лабораторія.

З 7 березня 1923 року в складі Малокутищанського району Вінницької округи.

17 червня 1925 року внаслідок розформування Малокутищанського району ввійшли до складу Махновського району Бердичівської округи.

За адмін.поділом 20 ст. Калинівський район.

Палац був знищений у Другу світову війну, та до сьогодні залишився прилеглий до нього невеликий, але прекрасно спланований та облаштований парк, центральні алеї якого вимощені цеглою, — все це надає селу мальовничості та привабливості. Колись тут існував протитуберкульозний санаторій, бо навіть саме повітря в селі — цілюще. Але головне багатство — це доброзичливі місцеві мешканці. Вони люблять своє село і не дозволяють нікому рубати дерева в парку, руйнувати старі мури та засмічувати той рай, у якому живуть, прикрашають село і навчають цьому своїх дітей і онуків, щоб ця краса збереглась навічно.

Відомі особистості

В поселенні народилась:

• Вігурська Галина Василівна (1909—1990) — українська письменниця й перекладачка.

В Люлинцях протягом понад 30 років жив і працював видатний учений, селекціонер, автор 15 сортів гороху, які займали в колишньому СРСР сотні тисяч гектарів, доктор сільськогосподарських наук, професор Альозій Розвадовський (1935—2004), кавалер Ордена Дружби Народів.

Кілька частин села та місцеві пам'ятки зберігають історичні назви: Парк, Цегельня, Криничка «Біля Муца» та ін.

Існують місцеві історичні легенди: про «підземелля Палацу», про «таємний скарб», про «зцілення водою» з Кринички «Біля Муца».

Література

• Лю́линці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.294

Посилання

• Храми Поділля
• Вінниччина в датах
• Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijów-Bracław). — Warszawa, 1894. — T. 21 (10). — 654 s. — (Źródła dziejowe).