Вінницький повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вінницький повіт
Coat of Arms Vinnitsia 1796.png
Герб повітового центру
Podil gub (1863) vinnitca.PNG
Губернія Подільська губернія
Центр Вінниця
Створений 1796
Скасований 1923
Площа 243 459 (2659.8 км²) (1885)
Населення 248 314 осіб(1897)
Густота 93.4 осіб / км²
Наступники Вінницька округа

Вінницький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Вінниця.

Герб повіту: в полю червоному два палаші навхрест, а посередині знаходиться хрест, знизу роздвоєний.

Розташування[ред.ред. код]

Повіт розташовувався на північному сході губернії. Межував на півдні і південному сході з Брацлавським повітом, на південному заході з Могилівським, на заході з Літинським повітами Подільської губернії, на півночі з Житомирським повітом Волинської губернії і на сході з Бердичівським повітом Київської губернії.

Міста[ред.ред. код]

Волості[ред.ред. код]

Станом на 1885[1], 1895[2], 1897, 1905[3], 1910[4], 1913[5] повіт поділявся на 10 волостей: Браїлівська, Гавришівська, Калинівська, Кутищанська (Малокутищанська у 1885 і 1913), Острожецька (в 1913 Велико-Острожецька), Пиківська, Станіславчицька, Стрижавська, Тиврівська, Юзвинська.

У 1921 році створений Жмеринський повіт[6], до якого перейшли Браїлівська і Станіславчицька волості.

Станом на 1922 повіт поділявся на 9 волостей[7]: Гавришівська, Гніванська, Калинівська, Люлинецька, Острожецька, Пиківська, Стрижавська, Тиврівська, Юзвинська.

Населення[ред.ред. код]

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 248 314 чоловік. З них 74,44 % — українці, 12,38 % — євреї, 7,11 % — росіяни, 5,11% — поляки[8].

В 1860 в повіті (без міста) проживало 115735 мешканців. В кін. 19 ст. мешканців було 202149 (101934 чоловіків і 100215 жінок). З них 0,9% були шляхтичі, 0,6% духовних осіб, 19,2% — міщан, 69,7% — селян, 8,6% військового стану, 0, 6% іноземців. За релігійним визнанням 74, 3% було православних, 8,9 католиків, 0,4 евангеліста, 2 старовірців. Однодворців (шляхти) — 3049. В повіті було 13 церквов мурованих і 120 дерев'яних, 2 жіночих монастирі в Вінниці та Браїлові. Євреї мали в повіті 8 синагог. В Вінниці знаходилося 2 школи: одна шестикласова та одна повітова двокласова. Знаходилося в повіті 25 повітових шкіл до яких ходило 2000 дітей та 67 шкіл церковних.

Станом на 1885 рік налічував 134 сільських громад, 163 поселення у 9 волостях. Населення — 130 457 осіб (63468 чоловічої статі та 66989 — жіночої), 16 171 дворове господарство[9].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 109897 78774
Приватної власності 126944 67167
Казенної власності
Іншої власності 6624 4040
Загалом 243459 149982

У Вінниці знаходився повітовий шпиталь, окрім Вінниці шпиталі були також у Пикові та Браїлові, було ще 6 фабричних шпиталів при цукроварнях.

Через повіт проходив старий поштовий тракт з Літина до Немирова. В повіті знаходилося 231 фабрика, 6 цукровень, 6 винокурень, 157 млинів і 20 вітряків, фабрика тютюну, 3 миловарні, 3 фабрики свічок, 13 гарбарень, 3 пивоварні, фабрика оцту, фабрика дріжджів, 23 цегельні, 19 гончарень, 13 вапнярок, фабрика мінеральної води, 2 друкарні, літографія та фотосалон.

У повіті знаходилося 386 закладів, що продавали алкогольні напої: 288 шинків, 73 заїздів та ресторанів, 25 винарень. Ярмарки відбувалися лише в Пикові.

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Памятная книжка Подольской губерніи на 1885 г. Адресъ-календарь и статистическо-справочныя свѣдѣнія. — Каменецъ-Подольскъ : Типографія Губернскаго Правленія, 1885.(рос. дореф.)
  2. Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
  3. Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
  4. Гейденъ, Д. Ф. Статистическо-Экономическій очеркъ Винницкаго уѣзда и обзоръ дѣятельности упрощеннаго Земскаго Управленія : за 1905 - 1910 г.г.: Докладъ Винницкому Уѣздному Комитету по дѣламъ земскаго хозяйства Винницкаго Предводителя Дворянства Графа Д. Ѳ. Гейдена. — Кіевъ : Тип. С. В. Кульженко, 1910. — 44 с.(рос. дореф.)
  5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
  6. Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
  7. Народный комиссариат внутренних дел Сборник губерний, уездов и волостей РСФСР, УССР и БССР. — Москва : Государственное издательство, 1922.(рос.)
  8. Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії
  9. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.