Вінницький повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінницький повіт
Coat of Arms Vinnitsia 1796.png
Герб повітового центру
Podil gub (1863) vinnitca.PNG
Губернія Подільська губернія
Центр Вінниця
Створений 1796
Скасований 1923
Площа 243 459 (2659.8 км²) (1885)
Населення 248 314 осіб(1897)
Густота 93.4 осіб / км²
Наступники Вінницька округа

Вінницький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Вінниця.

Герб повіту: в полю червоному два палаші навхрест, а посередині знаходиться хрест, знизу роздвоєний.

Розташування[ред. | ред. код]

Повіт розташовувався на північному сході губернії. Межував на півдні і південному сході з Брацлавським повітом, на південному заході з Могилівським, на заході з Літинським повітами Подільської губернії, на півночі з Житомирським повітом Волинської губернії і на сході з Бердичівським повітом Київської губернії.

Міста[ред. | ред. код]

Волості[ред. | ред. код]

Станом на 1885[1], 1895[2], 1897, 1905[3], 1910[4], 1913[5] повіт поділявся на 10 волостей: Браїлівська, Гавришівська, Калинівська, Кутищанська (Малокутищанська у 1885 і 1913), Острожецька (в 1913 Велико-Острожецька), Пиківська, Станіславчицька, Стрижавська, Тиврівська, Юзвинська.

У 1921 році створений Жмеринський повіт[6], до якого перейшли Браїлівська і Станіславчицька волості.

Станом на 1922 повіт поділявся на 9 волостей[7]: Гавришівська, Гніванська, Калинівська, Люлинецька, Острожецька, Пиківська, Стрижавська, Тиврівська, Юзвинська.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 248 314 чоловік. З них 74,44 % — українці, 12,38 % — євреї, 7,11 % — росіяни, 5,11% — поляки[8].

В 1860 в повіті (без міста) проживало 115735 мешканців. В кін. 19 ст. мешканців було 202149 (101934 чоловіків і 100215 жінок). З них 0,9% були шляхтичі, 0,6% духовних осіб, 19,2% — міщан, 69,7% — селян, 8,6% військового стану, 0, 6% іноземців. За релігійним визнанням 74, 3% було православних, 8,9 католиків, 0,4 евангеліста, 2 старовірців. Однодворців (шляхти) — 3049. В повіті було 13 церквов мурованих і 120 дерев'яних, 2 жіночих монастирі в Вінниці та Браїлові. Євреї мали в повіті 8 синагог. В Вінниці знаходилося 2 школи: одна шестикласова та одна повітова двокласова. Знаходилося в повіті 25 повітових шкіл до яких ходило 2000 дітей та 67 шкіл церковних.

Станом на 1885 рік налічував 134 сільських громад, 163 поселення у 9 волостях. Населення — 130 457 осіб (63468 чоловічої статі та 66989 — жіночої), 16 171 дворове господарство[9].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 109897 78774
Приватної власності 126944 67167
Казенної власності
Іншої власності 6624 4040
Загалом 243459 149982

У Вінниці знаходився повітовий шпиталь, окрім Вінниці шпиталі були також у Пикові та Браїлові, було ще 6 фабричних шпиталів при цукроварнях.

Через повіт проходив старий поштовий тракт з Літина до Немирова. В повіті знаходилося 231 фабрика, 6 цукровень, 6 винокурень, 157 млинів і 20 вітряків, фабрика тютюну, 3 миловарні, 3 фабрики свічок, 13 гарбарень, 3 пивоварні, фабрика оцту, фабрика дріжджів, 23 цегельні, 19 гончарень, 13 вапнярок, фабрика мінеральної води, 2 друкарні, літографія та фотосалон.

У повіті знаходилося 386 закладів, що продавали алкогольні напої: 288 шинків, 73 заїздів та ресторанів, 25 винарень. Ярмарки відбувалися лише в Пикові.

Персоналії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Памятная книжка Подольской губерніи на 1885 г. Адресъ-календарь и статистическо-справочныя свѣдѣнія. — Каменецъ-Подольскъ : Типографія Губернскаго Правленія, 1885.(рос. дореф.)
  2. Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
  3. Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
  4. Гейденъ, Д. Ф. Статистическо-Экономическій очеркъ Винницкаго уѣзда и обзоръ дѣятельности упрощеннаго Земскаго Управленія : за 1905 - 1910 г.г.: Докладъ Винницкому Уѣздному Комитету по дѣламъ земскаго хозяйства Винницкаго Предводителя Дворянства Графа Д. Ѳ. Гейдена. — Кіевъ : Тип. С. В. Кульженко, 1910. — 44 с.(рос. дореф.)
  5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
  6. Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
  7. Народный комиссариат внутренних дел. Сборник губерний, уездов и волостей РСФСР, УССР и БССР. — Москва : Государственное издательство, 1922.(рос.)
  8. Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії
  9. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)