Хава наґіла
«Ха́ва Наґі́ла» (івр. הבה נגילה) — одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень, написана у 1918 році збирачем фольклору Авраамом Цві Ідельсоном на мелодію, яку він почув від хасидів з Буковини.
Історія походження
«Хава Наґіла», що на івриті в буквальному розумінні означає Радіймо, є адаптацією мелодії, яку Авраам Ідельсон почув і записав у 1915 році від хасидів, що приїхали до Палестини з міста Садгора. За словами Ідельсона, у 1918 році йому знадобилася народна пісня для свого хору, який виступав на святковому концерті. Його вибір пав на почуту мелодію, мотив якої він розділив на чотири частини, і написав для неї слова на івриті.[1] Вважається, однак, що у народному середовищі мелодія “Хава Наґіла” виникла в середині XIX століття.[джерело?] Не виключено, що це сталося в єврейських містечках України. Мабуть, найкраще ілюструє ансамбль клезмерських музик полотно Яна Машковського “Маївка на Софіївці” з 1849 року. На ньому представленні околиці Львова, як тло, а на передньому плані — повна аналогія українських троїстих музик — скрипаль, цимбаліст і бубняр.
Пісня швидко стала популярною і через декілька років була вже відомою за кордоном, де її інколи називали палестинською. Спочатку мелодія пісні була дуже повільною, і своє сучасне звучання набула приблизно у 30-х роках.
Також існує інша версія походження пісні, за якою Ідельсон привласнив собі авторство слів, написаних у 1917 році одним з його учнів — Моше Натанзоном.[1] Близькою за мелодією до “Хава Наґіла” є й знаменита єврейська мелодія “Сім сорок”.[джерело?] Її й тепер залюбки виконують музики на українських весіллях. Дослідник єврейської старовини Борис Дорфман вважає, що текст пісні було складено на честь прибуття поїзду “Одеса-Київ” ще до І Світової війни.[джерело?]
Текст пісні
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
Хава наґіла в різному виконанні на YouTube:
| |
|
|
| Транскрипція | Іврит | Переклад |
| Хава наґіла | הבה נגילה | Радіймо |
| Хава наґіла | הבה נגילה | Радіймо |
| Хава наґіла ве-нісмеха | הבה נגילה ונשמחה | Радіймо і тріумфуймо |
(повторити куплет два рази) | ||
| Хава неранена | הבה נרננה | Співаймо |
| Хава неранена | הבה נרננה | Співаймо |
| Хава неранена ве-нісмеха | הבה נרננה ונשמחה | Співаймо і тріумфуймо |
(повторити куплет два рази) | ||
| Уру, уру ахім! | !עורו, עורו אחים | Пробудіться, пробудіться, браття! |
| Уру ахім бе-лев самеах | עורו אחים בלב שמח | Пробудіться браття з радісним серцем |
(повторити чотири рази) | ||
| Уру ахім, уру ахім! | !עורו אחים, עורו אחים | Пробудіться, браття, пробудіться, браття! |
| Бе-лев самеах | בלב שמח | З радісним серцем |
Цікавинки
- За легендою, пісня була складена для святкування входу англійських військ в Єрусалим у 1917 році, через що піднялась радість серед євреїв.
Примітки
Джерела
- Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — Canada : General Publishing Company, Ltd, 1992. — 535 p. — ISBN 0-486-27147-1. (англ.)
- Борис Дорфман. Видання львівського товариства єврейської культури ім. Шолома Алейхема "Шофар" №3 (245) ст. 11
- Фаїна Петрякова “Юдаїка в колекції Львівськго історичного музею”. Наукові записки Львівського історичного музею, Львів 1999. ст. 107