Звєрев Анатолій Тимофійович
| Звєрев Анатолій Тимофійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Зверев Анатолий Тимофеевич | ||||
| При народженні | Зверев Анатолий Тимофеевич | |||
| Народження |
3 листопада 1931 Москва | |||
| Смерть | 9 грудня 1986 (55 років) | |||
| Москва | ||||
| Поховання | Долгопрудненське кладовище | |||
| Національність | росіянин | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Жанр | портрет, пейзаж, абстрактна композиція | |||
| Навчання | в Московському художньому училищі імені 1905 року | |||
| Діяльність | художник, рисувальник | |||
| Напрямок | експресіонізм | |||
| Роботи в колекції | Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[1] і Muzeum AZ (Moscow)d | |||
|
| ||||
 Звєрев Анатолій Тимофійович у Вікісховищі | ||||
Звє́рев Анато́лій Тимофі́йович (рос. Зверев Анатолий Тимофеевич 3 листопада, 1931 — 9 грудня, 1986) — художник, представник андергаунда, експресіоніст[2].
Життєпис
Головні факти життя митця відомі з його автобіографії, написаної дивацьким стилем з використанням сільського, місцевого жаргону. Він походить з простої родини, далекої від артистичних кіл: батько — інвалід часів громадянської війни (працював бухгалтером), мати — проста робітниця. Малюванням почав цікавитися в дитинстві. Мати народила дев'ять дітей, з яких вижили троє. Статки родини були малими, тому запам'ятав завітання родини на виборчу дільницю під час обов'язкового глосування за радянського диктатора Сталіна (на дільниці дітям видавали кольорові олівці і аркуші паперу для малювання). Мав середню освіту, якою пишався. Художнє навячання опановував в Московському художньому училищі імені 1905 року. Богемна поведінка і анархічні риси характеру не сприяли навчанню в заідеологізованому радянському училищі, звідки його виженуть до закінчення навчання.
Служив на флоті, захворів на запалення легенів, після лікування в шпиталі був комісований. Мешкав в Москві, де працював маляром. Познайомився з Геогрієм Костакі, що почав збирати картини доби російського авангарду. Досить самостійна, авангардна художня манера Звєрева полонила Костакі, що став патроном молодого митця і його першим меценатом, що зовсім не віталось тодішнім радянським суспільством і владою. 1957 року під час Всесвітнього фестивалю молоді і студентства в Москві Звєрев брав участь в конкурсі художників, проведеного в московському парку культури імені Горького. Отримав в конкурсі першу премію. Почала зростати слава Анатолія Звєрева як серед художніх кіл в Москві, так і за кордоном. Серед прихильників творчості Звєрєва — художник Р.Фальк, диригент з Франції Маркевич та інші.
Художник-маргінал
Анатолій Звєрев не мав за життя офіційного визнання. Його роками підтримували Георгій Костакі і Оксана Михайлівна Асєєва. Розпочався період «квартирних і кухонних виставок» в Москві, де була можливість приватно продемонструвати власні твори, не визнані офіційно. Про художника-маргінала дізналися іноземні дипломати, що купували його твори і вивозили за кордон. Художник дивував нонкомформіською, нерадянською поведінкою, вчинками селюка, що приносив з собою хліб в чистій ганцірці і не мав звичок церемонної поведінки за обіднім столом. Маргінальна поведінка дивувала і сучасників, і іноземців не менше, ніж авангардна художня манера митця, здатного створити образ тварини чи людське обличчя з рисочок, ком, крапок, потьоків різнокольорових фарб, не пориваючи остаточно з реалістичним образом, який зберігався. Чисто абстрактних композицій у художника — небагато. Небагато у митця і похмурих, драматичних образів, таких частих у експресіоністів Німеччини чи представників європейського мізерабілізму.
Вибрані твори
- Автопортрет
- Кінь
- Мадонна з немовлям
- Ворожка
- Дівчинка танцюристка, 1950
- Портрет А. Румнєва
- Портрет Н. Костакі
- Автопортрет в капелюху
- Портрет З. Попової, 1956
- Оголена, 1956
- Портрет матері, 1957
- Автопортрет з рукою на голові, 1957
- Портрет Н. Костакі, 1958
- Церква, 1958
- Бородатий, 1959
- Абстрактна композиція 2, 1959
- Японка, 1961
- Жіночий портрет, 1966
- Портрет Т. Вольфовича, 1967
- портрет Тетяни Колодзей, 1969
- Антилопа, 1974 (малюнок в зоопарку)
- Жіночий портрет, 1976
- Портрет В. Шумського, 1979
- Танцюрист з Кавказа, 1979
- Маска, хто ти ?, 1980
- Портрет Шумського, 1980
- Філософ Миколай Федоров, 1980
- Портрет юнака, 1981
- Пейзаж, 1981
- Півень, 1981
- Леопард, 1985 ?(малюнок в зоопарку)
- Хлопчик з собакою, 1986
- Портрет Георгія Костакі, колекціонера
- Оголена, 1986
- Єлена, 1985
- Обличчя Христа
- Жіночий портрет
Посмертна слава
Художник мав прижиттєву і посмертну славу і визнання. Його твори рано перетнули кордони СРСР, коли його твори вивозили дипломати, коли в складі приватної колекції їх вивіз Г. Костакі, якого примусили емігрувати з СРСР. Твори Анатолія Звєрєва придбали також — * Державна Третьяковська галерея
- Державний історичний музей
- Московський музей сучасного мистецтва
- Новий музей ( Санкт-Петербург),
- Колодзей Арт Фонд, Хайланд-парк, Нью-Джерсі, США
- Збірка Костакі, Афіни, Греція та ін.
Джерела
- Сайт о художнике
- Из воспоминаний современников
- Анатолий Зверев на сайте Art4.ru
- Коллекция Колодзей русского и восточноевропейского искусства, Kolodzei Art Foundation, США
- «Анатолий Зверев, Миллион долларов»
Примітки
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/33239
- ↑ Чувилин И. Доказательства жизни // Ведомости. — 2007. — 31 авг.
Див. також
|
