Левицький Петро (художник)
| Левицький Петро | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 18 століття | |||
| Смерть | не раніше 1826 | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Петро Леви́цький (нар. кінець XVIII століття — пом. після 1826)[1] — український живописець-портретист першої чверті XIX століття. З 1818 року жив і працював у Полтаві[1].
Творчість
Автор портретів:
- Павла Павловича Білецького-Носенка (1815);
- Олександра Олександровича Стахієва (1818);
- М. О. Грибовського (1818);
- Миколи Григоровича Рєпніна-Волконського (1820; Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва[1]);
- Григорія Петровича Митусова (1826).
Примітки
Література
- Левицький Петро // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Левицький Петро // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 354. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
