Сіагрії

Сіагрії (лат. Syagrii) — гало-римський рід сенаторів (лат. ordo senatoris) Західної Римської імперії та їх нащадків у германських королівствах раннього середньовіччя.

Номен «Сіагрій» перекладається як «дикий кабан». У IV ст. номен також став когноменом для галльської гілки Афраніїв.

Афранії Сіагрії

Флавій Афраній Сіагрій (др. пол. IV ст. н. е.) — перший відомий представник, полководець, консул Римської імперії у 382 році.
Егідій Афраній Сіагрій (†464/465) — внук Флавія, полководець, в 455—464/465 magister militum римського війська в Галлії і водночас намісник Суассонської області. З 461 лише формально підкорявся римському імператору.
Афраній Сіагрій (430—487) — син Егідія, полководець, останній римський намісник у Суассонській області (бл. 465—486), яка після падіння Західної Римської імперії у 476 стала незалежною і яку інколи називають «Королівством Сіагрія».

єпископ Сіагрій (†523) — обіймав катедру у Буржі в 518—523.^[1]
святий Дезіре Верденський^[en] (480 — 554) — єпископ у Вердені в 529—554. Його день відзначається 23 серпня. Батько святого Сіагрія з Отену.^[1]
граф Сіагрій (VI ст.) — в 585 році перебував на службі у франкського короля Гунтрамна та був відправлений до Константинополя з дипломатичною місією.^[2]
святий Сіагрій з Отену^[en] (†600) — єпископ у Отені в 560—600. Син святого Дезіре Верденського. Був другим за старшинством єпископом у Франції. Венанцій Фортунат відправляв йому свої вірші. Августин Кентерберійський у його резиденції зупинявся на якийсь час перед своєю місією до Англії.^[1]
Сіагрія (VIII ст.) — велика землевласниця, в 739 пожертвувала церкві маєтки у восьми округах (лат. pagi).^[2]
абат Сіагрій — згадується у 757 як наставник монастиря в Нантуа.^[2]

Сіагрій, єпископ Верони бл. 360
Флавій Сіагрій (IV ст.) — державний діяч часів пізньої Римської імперії. походив з іберо-римської аристократії, був проконсулом Африки у 379—380 та консулом у 381—382.
святий Сіагрій з Ніцци^[it] (†787), онук Карла Великого, єпископ Ніцци у 777-787.

↑ ^а ^б ^в професор історії Люсьєн Мюссе^[fr] (фр. Lucien Musset) (1922—2004) вважав усіх ранньосередньовічних єпископів з ім'ям «Сіагрій», що обіймали катедри у колишній Галлії, нащадками однойменного сенаторського роду
↑ ^а ^б ^в Люсьєн Мюссе. Варварские нашествия на Европу: Германский натиск. стр. 42 «Евразия», СП, 2006 г, стр. 154.