Кругликова Єлизавета Сергіївна
Єлизавета Кругликова | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Елизавета Сергеевна Кругликова | ||||
Автопортрет Є. Круглікової, 1910 рік. | ||||
При народженні | рос. Елизавета Сергеевна Кругликова | |||
Народження | 31 січня 1865 Петербург, Російська імперія | |||
Смерть | 21 липня 1941 (76 років) | |||
Ленінград, СРСР | ||||
Поховання | Літераторські мостки | |||
Національність | росіянка | |||
Країна | СРСР | |||
Жанр | пейзаж, театрально-декораційне мистецтво, силует, монотіпія | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества і Académie Vittid | |||
Діяльність | художниця | |||
Роки творчості | 1895-1939 | |||
Відомі учні | Костенко Костянтин Євтихійович і Matvey Dobrovd | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії і Print Collectiond[1] | |||
| ||||
Кругликова Єлизавета Сергіївна у Вікісховищі | ||||
Єлизавета Сергіївна Кругликова (рос. Кругликова, Елизавета Сергеевна 31 січня, 1865, Санкт Петербург — 21 липня, 1941, Ленінград) російська художниця, майстер офорту, силуету, монотипії.
Біографія коротко
Походить з родини російського офіцера. Дід майбутньої художниці сам був малювальником і аматором, що робив силуети. Пізніше Круглікова буде теж прихильницею цієї техніки гравюри, значно розширивши її художні можливості.
- у 1890—1895 рр. навчалась в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури.
- У 1895—1914 рр. продовжила навчання в Парижі, де жила і займалася в студії Ф. Колароссі.
- У 1909—1914 рр. — викладач в академії «La Pallette» в Парижі, де вела курс «офорт».
- З 1914 р. в Петербурзі, який не покинула з початком 1-ї світової війни.
- У 1922—1929 рр. професор, викладач класу графіки в Академії мистецтв(тоді перейменовану на Вищій художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН). Займалась театрально-декораційним мистецтвом, була художником в Державному театрі маріонеток.
Захоплювалась рідкісними і призабутими техніками гравюри — м'який лак, меццо-тінто, акватінта. Стала визнаним майстром призабутої графічної техніки монотипія, що на межі між графікою і живописом. Автор портретів силуетів.
- Марини Цветаєвої, 1920
- Миколи Гумільова
- Олександра Бенуа
- Д. Бурлюка, 1921
- В. Іванова, 1924 та ін.
- Всеволода Мейерхольда
Мандрувала по країнам Європи, подорожувала по Греції, Італії, Франції, Іспанії. Серед знайомих художниці — Максиміліан Волошин, Сергій Дягілєв, художник Михайло Нестеров, що створив два портрети Єлизавети Круглікової (зберігає Третьяковська галерея.
Круглікова і Україна
У 1880-х роках разом з батьком жила в місті Полтава. Зустрічалась там з художниками -передвижниками (Г. Мясоєдовим, Л.Позеном), бо обирала свій майбутній фах.
У 1914 р. в місті Київ у тодішній газеті «Искуссто в Южной России» була надрукована її стаття «Художественная гравюра и техника офорта и монотипии», бо художниця виступала пропагандистом графічних технік.
Друковані книги
- « Париж накануне войны в монотипиях Е. С. Кругликовой», 1916
- «Силуєті современников», 1922
- «Призвание поета», 1925
- «Сураханы», 1931
- «Азнефть», 1934
Твори в музейних збірках
- Будинок-музей Максиміліана Волошина, Крим, Коктебель.
- Музей образотворчих мистецтв, Ростов-на-Дону.
- Музей образотворчих мистецтв, м. Калуга.
- Російський музей, Петербург.
Фестиваль монотіпії
Техніку монотіпії не забули завдяки Кругліковій. У 2009 р. був проведний фестиваль монотіпії, присвячений пам'яті художниці.
Посилання
- Елизавета Кругликова в энциклопедии «Кругосвет»
- Елизавета Кругликова на сайте «График»
- Елизавета Сергеевна Кругликова на сайте «artonline.ru»
- С. П. Фортинский. Елизавета Сергеевна Кругликова: Биографический очерк // В сб.: Елизавета Сергеевна Кругликова. Жизнь и творчество. Сборник. Ленинград, 1969.
Джерела
- Елизавета Сергеевна Кругликова. Жизнь и творчество. — Л.: Художник РСФСР, 1969. — 132 с.
- Исаев В. Ю. Сокровища Дома Волошина. Альбом. — Симферополь: СОНАТ, 2004. — 400 с. — ISBN 966-8111-40-0.
- Каталог «Е. С. Кругликова и её ученики», Л. 1985
- Альбом «Е. С. Кругликова», Л. 1989