Цвєтаєва Марина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва
рос. Марина Ивановна Цветаева
Марина Цвєтаєва
Марина Цвєтаєва
При народженні Марина Ивановна Цветаева
Народження 26 вересня (8 жовтня) 1892(1892-10-08)
  Москва
Смерть 31 серпня 1941(1941-08-31) (48 років)
  Єлабуга, Татарська АРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Alma mater Паризький університет
Мова творів російська
Рід діяльності поетеса, прозаїк, перекладачка
Роки активності: 19081941
Жанр поезія, мемуари
Батько Цвєтаєв Іван Володимирович[1]
Чоловік Сергій Якович Ефрон[d][2][1]
Діти Аріадна Сергіївна Ефрон[d]
Автограф: Tsvetaeva signature 1941.jpg

Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва (рос. Марина Ивановна Цветаева, 26 вересня (8 жовтня) 1892(18921008), Москва — 31 серпня 1941, Єлабуга, Татарська АРСР) — російська поетеса, прозаїк, перекладачка.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Її батько, професор-мистецтвознавець Іван Цвєтаєв, був засновником Московського музею образотворчих мистецтв. Мати, Марія Олександрівна Мейн, походила з русифікованої польсько-німецької родини, була піаністкою, ученицею Антона Рубінштейна. Через два роки після Марини народилася її сестра Анастасія.

Родина Цвєтаєвих мешкала у Москві, а влітку — в околицях Таруси (Калузька губернія). Через хворобу матері (сухоти) Марина часто жила за кордоном — в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906 року мати померла, і доньок виховував батько.

Початок творчої діяльності[ред.ред. код]

У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.

Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.

Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.

У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».

1912 — вийшла її друга збірка «Чарівний ліхтар».

1911 — зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном; у січні 1912 вийшла заміж. Того ж року у них народилася донька Аріадна (Аля).

1913 — вийшла третя її збірка «З двох книг».

1922 — з травня по липень 1922 перебував у вигнанні в Берліні.[5]

Творчість[ред.ред. код]

Творчості Цвєтаєвої притаманні романтичний максималізм, мотиви самотності, трагічна приреченість кохання, несприйняття і капіталістичної, і сірої радянської повсякденності, конфлікт побуту і буття, неприємної щоденності та духовного життя. Інтонаційно-ритмічна експресивність, парадоксальна метафоричність.

Поезія[ред.ред. код]

  • збірка «Вечерний альбом», 1910,
  • «Волшебный фонарь» («Чарівний ліхтар»), 1912,
  • «Из двух книг», 1913,
  • Монолог, 1913,
  • Мне нравится, что вы больны не мной, 1913,
  • Хочу у зеркала, где муть…1915,
  • збірка «Вёрсты», 1921,
  • «Лебединый стан»,
  • «Ремесло», 1923,
  • «Психея»,1923;
  • «Молодец», 1924;
  • «После России», 1928;
  • сатирична поема «Крысолов», 1925,
  • «Поэма Конца», 1926.
  • «Новогоднее»,
  • «Поэма горы»
  • «Лестница»
  • «Крысолов»
  • «Подруга», 1914—1915 рр — цикл віршів, присвячений Софії Парнок

Трагедії[ред.ред. код]

  • «Федра» (1928).

Есеїстська проза[ред.ред. код]

  • «Хлыстовки», 1934;
  • «Мой Пушкин», 1937;
  • «Искусство при свете совести»,
  • «Поэт и время»
  • «Мать и музыка»
  • «Черт»
  • «Дом у Старого Пимена»

Мемуарні портрети[ред.ред. код]

Щоденникова проза[ред.ред. код]

  • «Октябрь в вагоне», Москва, жовтень-листопад 1917
  • «Вольный проезд», Москва, вересень 1918;
  • «Мои службы»,
  • «О любви»
  • «Из дневника»
  • «Грабеж»
  • «Расстрел царя»
  • «Покушение на Ленина»
  • «Чесотка»
  • «Fräulein»
  • «Ночевка в коммуне»
  • «Воин Христов»
  • «Смерть Стаховича»
  • «О благодарности»
  • «Отрывки из книги „Земные приметы“»
  • «Чердачное»
  • «О Германии»

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Антокольский П. Книга Марины Цветаевой // Новый мир. — 1966. — № 4.
  • Цветаева А. Воспоминания. — М., 1971.
  • Твардовский А. Марина Цветаева. Избранное, в его кн. О литературе. — М., 1973.
  • Эфрон А. Страницы воспоминаний // Звезда. — 1973. — № 3.
  • Эфрон А. Страницы былого // Звезда. — 1975. — № 6.
  • Белкина М. Скрещение судеб. — М., 1988.
  • Саакянц А. М. Цветаева. Жизнь и творчество. — М., 1997.
  • Ганзбург Г. Шубертовские переводы Марины Цветаевой // Ганзбург Г. И. Статьи о Шуберте. — Харьков: РА, 1997. (Институт музыкознания. Шубертовское общество). ISBN 966-7012-11-5.
  • Марина Цветаева. Фотолетопись жизни поэта. — М., 2000.
  • Кудрова И. Путь комет. Жизнь Марины Цветаевой. — СПб, 2002.
  • Эфрон Г. Дневники. — Т. 1-2. — М., 2005.
  • Библиография работ о Марине Цветаевой
  • Полянская М. Брак мой тайный. Марина Цветаева в Берлине. — М., 2001.

Посмертна слава[ред.ред. код]

  • Ім'ям поетеси названо вулицю в Києві (житловий масив Вигурівщина-Троєщина)
  • Музей Марини і Анастасії Цвєтаєвих відкрито в місті Феодосія.
  • У Москві зусиллями ентузіастів організовано і відкрито Будинок-музей Марини Цвєтаєвої.
  • У 1995 р. на відстані трьох кілометрів від російського міста Іваново відкрито Будинок-музей Цвєтаєвих (Ново-Таліци), в селі, де був невеликий родовий маєток її діда-священика (російською — Дом-музей Цветаевых (Ново-Талицы).
  • На її честь також названо астероїд 3511 Цвєтаєва[6].
  • У 2001 році у Празі зареєстровано «Общество Марины Цветаевой», засновником якого є Галина Ванечкова.[7][8][9][10]
  • Восьмого жовтня 2012, у 120-річчя з дня народження поета, у Празі на вулиці Тржищте, 16 відкрився Центр Марини Цвєтаєвої.[11][12][13][14][15]
  • У Празі в 1989 році відкрито меморіальну дошку на будинку, де жила Цвєтаєва за адресою Švedská, № 51/1373.[16]

Сім'я[ред.ред. код]

Чоловік Сергій Яковлевич Ефрон (1893—1941)

Діти

  1. Аріадна Сергіївна Ефрон (1912—1975) — дочка.
  2. Ірина Сергіївна Ефрон (13.04.1917—15 (16?).02.1920) — дочка (померла від голоду в Кунцевському дитячому будинку).
  3. Георгій Сергійович Ефрон («Мур») (01.02.1925—<?>.07.1944) — син (загинув на фронті; за даними ТБД «Меморіал», поховано в братській могилі в м. Браслав Вітебської області, Білорусь). Опубликовані його щоденники (03.1940—08.1943).

Марина здала своїх дочок до в Кунцевського притулку. Годувати дітей їй було важко: зі служби вона пішла, тому що їй їй було нудно, нецікаво, безглуздо переписувати дурні паперу <…> Дітей вона здала в притулок, написавши заяву, що це — чужі діти, яких вона знайшла під дверима. Інакше при живій матері дівчаток в притулок б не взяли. Можливо, не потрапили б вони до притулку — це врятувало б їм життя. У притулку старша, Аля, тяжко захворіла, а молодша, Ірина, померла з голоду. «Втім, так краще», — писали один одному знайомі, які добре знали Марину. Адже дитина не бачив нічого, крім побоїв і голоду. Марина йшла на поетичні посиденьки, прив'язавши дворічну Ірину за ногу до ліжка в темній кімнаті. Під ліжком жили щури <…> Прив'язувати дитини Марина стала після того, як дівчинка наїлася всякої гидоти з помийного відра <…> На похорон дочки Марина не пішла.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Швейцер В. А. Цветаева М. И. // Краткая литературная энциклопедия Москва: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 8. — С. 377–378.
  2. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1098. — ISBN 978-0-300-04854-4
  3. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  4. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  5. Томас Урбан: Русские писатели в Берлине в 20-е годы ХХ века; Санкт-Петербург 2014, с. 215.
  6. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
  7. Литературный вечер «Серебряный век поэзии. Творчество Марины Цветаевой» // РЦНК в Праге, 13 апреля 2016
  8. Общество Марины Цветаевой в Праге
  9. Лекция Галины Ванечковой «Дни Марины Цветаевой в Чехии»
  10. БЖ. Марина: одна пражская история // 16 січня 2018 о 23:43
  11. Центр Марины Цветаевой в Праге // 2 лист. 2012
  12. В Праге открывается Центр Марины Цветаевой // 02.10.2012
  13. Центр Марины Цветаевой в Праге // Общество Марины Цветаевой в Праге
  14. V Praze na Malé Straně vzniklo za podpory ruského mecenáše Centrum Mariny Cvětajevové / Dne 8.10.2012 bylo slavnostně otevřeno Centrum Mariny Cvětajevové na Tržišti 16 v Praze 1
  15. в Праге по адресу Praha 1, tržiště 16, недалеко от собора св. Николая на малостранской площади, открылся Центр марины Цветаевой (Centrum Mariny Cvětajevové) // «Русское слово», 10(79)/2012, стр. 26
  16. Совместно с Малостранским Обществом Чехословацко-советской дружбы, при участии академика Й. Коталика, супругам Ванечковым удалось в 1989 году открыть мемориальную доску на доме, где жила Цветаева в Праге (Švedská 51/1373) // «Русское слово», 10(79)/2012, стр. 10, 26