Цвєтаєва Марина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва
рос. Марина Ивановна Цветаева
Tsvetaeva.jpg
Марина Цвєтаєва
Ім'я при народженні Марина Ивановна Цветаева
Народилася 26 вересня (8 жовтня) 1892(1892-10-08)
Москва
Померла 31 серпня 1941(1941-08-31) (48 років)
Єлабуга, Татарська АРСР
·повішення
Поховання Єлабуга
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність поетеса, прозаїк, перекладачка
Сфера роботи поезія і сценічне мистецтво
Alma mater Паризький університет
Мова творів російська
Роки активності 190819411941
Жанр поезія і мемуари
Magnum opus Книги в червоних палітурках
Батько Цвєтаєв Іван Володимирович[1]
У шлюбі з Сергій Якович Ефронd[2][1]
Діти Аріадна Сергіївна Ефрон
Автограф Tsvetaeva signature 1941.jpg

CMNS: Цвєтаєва Марина Іванівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мари́нa Іва́нівна Цвєта́єва (рос. Марина Ивановна Цветаева, 26 вересня (8 жовтня) 1892(18921008), Москва — 31 серпня 1941, Єлабуга, Татарська АРСР) — російська поетеса, прозаїк, перекладачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марина Цвєтаєва народилася 8 жовтня 1892 року у Москві. Батько, професор-мистецтвознавець Іван Цвєтаєв, був засновником Московського музею творчих мистецтв. Мати, Марія Олександрівна Мейн[ru], піаністка, учениця Антона Рубінштейна, походила з русифікованої польсько-німецької родини. Через два роки після Марини народилася її сестра|Анастасія Іванівна Цвєтаєва|Анастасія||Цветаева, Анастасія Иванівна}}, що теж стала письменницею.

Родина Цвєтаєвих мешкала у Москві, а влітку— в околицях Таруси (Калузька губернія). Через хворобу матері (сухоти) Марина часто жила за кордоном;— в Італії, Швейцарії, Німеччині.

У 1906 році мати померла, і Марину, єдинокровного брата Андрія і сестру Валерію виховував батько, який знайомив дітей з класичною, вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом, заохочував вивчати європейські мови.

Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У 16 років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.

1911 — зустрілася з Сергієм Ефроном, у січні 1912 взяла з ним шлюб. В цьому шлюбі народила трьох дітей: Аріадну (Алю) (1912—1975), Ірину (13.04.1917—15 (16?).02.1920, померла від голоду в Кунцевському дитячому будинку), Георгія («Мура») (01.02.1925—07.1944, загинув на фронті; за даними ТБД «Меморіал», похований в братській могилі в м. Браслав Вітебської області, Білорусь. Опубліковані щоденники (03.1940—08.1943).

В жовтні 1914 року Цвєтаєва знайомиться з поетесою й перекладачкою Софією Парнок, у мисткинь починається роман[5], котрий Цвєтаєва охарактеризує як «першу катастрофу в своєму житті». Цвєтаєва присвятила Парнок знаменитий цикл лесбійських віршів «Подруга». Поетеси розійшлися у 1916 році, після чого Марина повернулася до Ефрона. В 1921 році, підбиваючи підсумки, про своє ставлення до сексуальності Цвєтаєва пише славнозвісне:

Любить только женщин (женщине) или только мужчин (мужчине), заведомо исключая обычное обратное — какая жуть! А только женщин (мужчине) или только мужчин (женщине), заведомо исключая необычное родное — какая скука![6][7]

Громадянська війна (1918—1922)[ред. | ред. код]

У 1917 Цвєтаєва народила дочку Ірину, яка померла від голоду у віці 3 років в притулку в Кунцево. Роки Громадянської війни виявилися для Цвєтаєвої дуже важкими. Сергій Ефрон з 1918 року служив в лавах Добровольчої армії на півдні Росії. Цвєтаєва жила в Москві, в Борисоглібському провулку, з листопада 1918 року служила в Інформаційному відділі Комісаріату у справах національностей (Наркомнац), у квітні 1919 року — в Центральній колегії піклування про полонених і біженців (Центрпленбеж), в листопаді 1920 року — в театральному відділі Наркомосу.

У березні 1921 року почалася багаторічна дружба Цвєтаєвої з князем Сергієм Волконським. Ефрон на той час вже був у Празі, де став студентом Карлового університету. Там його знайшов Ілля Еренбург і передав лист від Цвєтаєвої. У липні Цвєтаєва, також через Еренбурга, вперше за три з половиною роки отримала лист від чоловіка. В кінці року почала готуватися до від'їзду з Росії: переписувала рукописи, упорядковувала архів, роздавала і розпродувала речі.

З травня по липень 1922 року перебувала у вигнанні в Берліні.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.

  • У 2001 році у Празі зареєстровано «Общество Марины Цветаевой», засновницею якого є Галина Ванечкова.[8][9][10][11]
  • Восьмого жовтня 2012, у 120-річчя з дня народження поетеси, у Празі на вулиці Тржищте, 16 відкрився Центр Марини Цвєтаєвої.[12][13][14][15][16]
  • У Празі в 1989 році відкрито меморіальну дошку на будинку, де жила Цвєтаєва за адресою Švedská, № 51/1373.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Швейцер В. А. Цветаева М. И. // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 8. — С. 377–378.
  2. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1098.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  5. Бургин Д. Л. София Парнок. Жизнь и творчество русской Сафо. — СПб.: ИНАПРЕСС, 1999. — 512 с. — ISBN 5-87135-065-8.
  6. Марина Цветаева: Любить только мужчин — это такая скука!
  7. Наследие Марины Цветаевой
  8. Литературный вечер «Серебряный век поэзии. Творчество Марины Цветаевой» // РЦНК в Праге, 13 апреля 2016
  9. Общество Марины Цветаевой в Праге
  10. Лекция Галины Ванечковой «Дни Марины Цветаевой в Чехии»
  11. БЖ. Марина: одна пражская история // 16 січня 2018 о 23:43
  12. Центр Марины Цветаевой в Праге // 2 лист. 2012
  13. В Праге открывается Центр Марины Цветаевой // 02.10.2012
  14. Центр Марины Цветаевой в Праге // Общество Марины Цветаевой в Праге
  15. V Praze na Malé Straně vzniklo za podpory ruského mecenáše Centrum Mariny Cvětajevové / Dne 8.10.2012 bylo slavnostně otevřeno Centrum Mariny Cvětajevové na Tržišti 16 v Praze 1
  16. в Праге по адресу Praha 1, tržiště 16, недалеко от собора св. Николая на малостранской площади, открылся Центр марины Цветаевой (Centrum Mariny Cvětajevové) // «Русское слово», 10(79)/2012, стр. 26
  17. Совместно с Малостранским Обществом Чехословацко-советской дружбы, при участии академика Й. Коталика, супругам Ванечковым удалось в 1989 году открыть мемориальную доску на доме, где жила Цветаева в Праге (Švedská 51/1373) // «Русское слово», 10(79)/2012, стр. 10, 26