Бахман Гобаді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:16, 28 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багман Гобаді
перс. بهمن قبادی
Зображення
Зображення
Дата народження1 лютого 1969(1969-02-01) (55 років)
Місце народженняБане, Іран
ГромадянствоІран Іран
Національністькурд
Alma materUniversity of Islamic Republic of Iran Broadcastingd
Професіярежисер, продюсер, сценарист
Кар'єра1989 — дотепер
Нагороди
IMDbID 0315842
mijfilm.com
CMNS: Бахман Гобаді у Вікісховищі

Багман Гобаді (перс. بهمن قبادی‎; нар. 1 лютого 1969(19690201), Бане, Іран) — іранський сценарист, продюсер, режисер, лауреат численних премій, зокрема, отримав п'ять нагород Каннського кінофестивалю.

Життєпис

Багман Гобаді народився в Бане, Іран. Він найстарша дитина серед семи в сім'ї. Через громадянські конфлікти родина була змушена переїхати в Сенендедж, на той момент Багману було дванадцять. Там же він закінчив школу. У 1992 він оселився в Тегерані, де вступив у Іранський коледж мовлення[1].

Кар'єра

З 1989 Гобаді бере участь у створенні короткометражних стрічок[2]. У Тегерані Гобаді пробує себе як індустріальний фотограф, а після закінчення коледжу починає знімати документальні стрічки на 8-мм кіноплівці. Цей досвід приводить Багмана до створення дебютного художнього фільму «Час п'яних коней»[3]. Воєнна драма про виживання родини під час війни на кордоні Ірану та Іраку була помічена критиками: отримала Приз ФІПРЕССІ та «Золоту камеру» на Каннському кінофестивалі, спеціальний приз журі на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго та ін. Наступна стрічка «Ті, що заблукали в Іраку» вийшла через два роки. Як і в першому фільмі сюжет розгортається на фоні воєнного конфлікту. Драма була нагороджена Призом Франсуа Шале.

У 2003 Гобаді працював у жанрі короткометражного кіно. Повнометражна стрічка «Черепахи можуть літати» стала третьою в доробку режисера. Вона отримала призи кінофестивалей у Чикаго, Берліні, Роттердамі.

Музична комедія з елементами драми «Напівмісяць» була представлена на кінофестивалях у Торонто, Рейк'явіку, Соданкюлі, Римі, завоювавши кілька нагород. Потім режисер працював над спільним фільмом Іраку та Туреччини «Ніхто не знає про перських котів», а також над драмою «Сезон носорога» з Монікою Белуччі в ролі Міни. У кіноальманах «Розмови з богами» ввійшов короткометражний фільм Гобаді «Kaboki». У 2015 вийшла його документальна драма «Прапор без країни».

Особисте життя

Заручений з репортеркою іранського та японського походження Роксаною Сабері[4].

Фільмографія

Рік Назва Оригінальна назва Примітки
1999 «Життя в тумані» Zendegi dar meh режисер
1999 «Нас віднесе вітер» Bad ma ra khahad bord актор
2000 «Час п'яних коней» Zamani barayé masti asbha режисер, продюсер, сценарист
2000 «Шкільні дошки» Takhté siah актор
2002 «Ті, що заблукали в Іраку» Gomgashtei dar Aragh режисер, продюсер, сценарист
2003 «Війна скінчилася?» War Is Over? режисер, продюсер, сценарист
2003 Daf режисер, сценарист
2004 «Черепахи можуть літати» Lakposhtha parvaz mikonand режисер, продюсер, сценарист
2006 «Півмісяць» Niwemang режисер, продюсер, сценарист
2009 «Ніхто не знає про перських котів» Kasi az gorbehaye irani khabar nadareh режисер, продюсер, сценарист, актор
2012 «Приблизно 111 дівчат» Darbare 111 dokhtar продюсер, сценарист
2012 «Сезон носорогів» Fasle kargadan режисер, продюсер
2014 «Розмови з богами» Words with Gods режисер
2014 «Мардан» Mardan продюсер
2015 «Прапор без країни» Flag Without a Country режисер, продюсер, сценарист
2015 «Життя на кордоні» Life on the Border продюсер

Примітки

  1. Bahman Ghobadi ((англ.)) . mijfilm.com. Процитовано 8 червня 2017.
  2. Bahman Ghobadi ((англ.)) . tiff.filmfestival.gr. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 8 червня 2017.
  3. Bahman Ghobadi, Cinema in Extremis ((англ.)) . hcl.harvard.edu. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  4. Amir Taheri (26 квітня 2009). The Women Iran Fears. New York Post. Процитовано 8 червня 2017.

Посилання