Маниківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Маниківці
Герб Маниківців Прапор Маниківців
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Деражнянський
Рада Маниковецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA68040150200024414
Основні дані
Засноване 1512
Населення 1210
Площа 3,688 км²
Густота населення 328,09 осіб/км²
Поштовий індекс 32244
Телефонний код +380 3856
Географічні дані
Географічні координати 49°13′25″ пн. ш. 27°12′07″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 27.20194° сх. д. / 49.22361; 27.20194Координати: 49°13′25″ пн. ш. 27°12′07″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 27.20194° сх. д. / 49.22361; 27.20194
Середня висота
над рівнем моря
298 м
Водойми річка Вовчок
Місцева влада
Адреса ради 32244, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, с. Маниківці, вул. Яна Ольшанського, тел. 9-70-21
Карта
Маниківці. Карта розташування: Україна
Маниківці
Маниківці
Маниківці. Карта розташування: Хмельницька область
Маниківці
Маниківці
Мапа
Мапа

CMNS: Маниківці у Вікісховищі

Мани́ківці  — село в Україні, у Деражнянському районі Хмельницької області. Населення становить 1210 осіб. Орган місцевого самоврядування — Маниковецька сільська рада.

Історія

На території села знайдено знаряддя праці трипільської культури[1].

Село вважається заснованим у 1512 році.

За часів Речі Посполитої належало польським магнатам Синявським та Чарторийським. У 1739 р. село було в оренді за 500 золотих у Давида Гершковича.[2] Пізніше перейшло у власність Косельських, за яких у селі було побудовано палац, закладено великий парк[3]. Також коштом п. Косельського у 1851 році у Маниківцях було споруджено капличку парафії у Михайлівці (Михайлопілі). Каплицю було закрито російською владою та 1868 року знищено[4]. У 1905 було споруджено нову каплицю.

Станом на 1885 рік у селі летичівського повіту, михалпільської волості проживало 773 мешканця, переважно римо-католицького віросповідання.

За часів радянської влади у селі знаходився рослинницько-тваринницький колгосп «Дружба народів», працювали заводи спиртовий, брикетний.

У 1959—1991 роках у Маниківцях працював майбутній єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії Ян Ольшанський. Саме за його ініціативи у 1990 році у селі було розпочато будівництво великого Костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса. Будівництво було закінчено у 2000 році. у 1991—1993 роках у Маниківцях працював майбутній єпископ Ян Собіло.[4]

Символіка

Затверджена 19 квітня 2018 р. рішенням № 5 сесії сільської ради. Автор — І. Д. Янушкевич.

Герб

У лазуровому полі срібне вістря, на якому перевите чорним терновим вінком червоне серце, що кровоточить п'ятьма червоними краплинами, увінчане золотим хрестом у полум'ї; у правому лазуровому полі золоте сяюче шістнадцятипроменеве сонце, у лівому — золотий мисливський ріжок. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша на срібній стрічці напис «МАНИКІВЦІ». Картуш обрамлений зеленими гілками із білим цвітом.

Червоне серце у терновому вінку символізує місцеву пам'ятку архітектури — храм Серця Ісуса Христа. Полум'я — символ вічності. Хрест означає пам'ять про минулі покоління різних віросповідань, які заснували поселення. Мисливський ріжок — символ назви села. Лазурові поля символізують місцеву річку Вовчок.

Прапор

На квадратному полотнищі з нижніх кутів до середини верхнього краю виходить білий трикутник, на якому червоне серце, яке кровоточить п'ятьма червоними краплинами, перевите чорним терновим вінком і увінчане жовтим хрестом у полум'ї; обабіч на синіх полях — жовте шістнадцятипроменеве сонце від древка та жовтий мисливський ріжок із вільного краю.

Посилання

Джерела

  1. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР (укр) . Київ: Інститут історії АН УРСР.
  2. Маниківці. Замки та храми України (укр) . Процитовано 18.07.2019.
  3. Жужа, Ксенія (19 Липня, 2015). Чим Маниківці манять мандрівників?. ye.ua (укр) . Медіа-корпорація «Є». Процитовано 18.07.2019.
  4. а б МАНИКІВЦІ. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса. Костели і каплиці України. Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів) & Ігор Седельник (Львів). 06.06.2012. Процитовано 18.07.2019.