В буремній сліпоті пристрастей
В буремній сліпоті пристрастей | |
---|---|
Жанр | психологічна любовна драма[1] |
Режисер | Чеслав Сабінський |
Сценарист | І.Федоров |
У головних ролях | Іван Мозжухін (Микола, неврастенік), Наталія Лисенко (Надія), Микола Панов (її чоловік), Георгій Азагаров (брат) |
Кінокомпанія | Товариство І. Єрмольєва |
Тривалість | 4 частини, 1439 метрів |
Мова | російська |
Країна | Російська імперія |
Рік | 1915 |
«В буремній сліпоти пристрастей» (1915) — німий художній фантастичний фільм Чеслава Сабінського. Вийшов на екрани 19 січня 1916 року. Фільм не зберігся.
Сюжет
Головний герой, закоханий у заміжню жінку, намагається вбити її чоловіка, але помилково вбиває свого брата. Привид вбитого брата почав відвідувати вбивцю. Вбивця став алкоголіком, допився до білої гарячки, впав з другого поверху, і так нещасливо, що розбився на смерть.[2][3]
Критика
Оглядач «Проектора» відзначив акторську гру («Мозжухін створив яскравий художній образ неврастеніка — неохайного, що стоїть на межі ідіотизму, у якого єдина колишня пристрасть — кохання до жінки — прийняла форму розумового помішення»), розкритикував сценарій картини («замість нормальних людських пристрастей п'єса дає нам їх клінічну форму»), однак у цілому назвав фільм «цілком прийнятним», а постановку — бездоганною, вказавши, що гра Мозжухіна спокутує деякі слабкі сторони картини («відсутність руху в першому акті, нудні сцени репетиції та ін.»).[4]
Художні особливості
Явище примари досягалося застосуванням подвійної експозиції.[2]
Цікаві факти
Сценарій фільму був написаний спеціально для того, щоб дати можливість Мозжухіну продемонструвати клінічну картину наростаючого божевілля.[3]
Примітки
- ↑ Вишневський Вен. Художні фільми дореволюційній Росії (1907-1916). — М., 1945.
- ↑ а б Біленький В. Лекції з загальної історії кіно. — М. : ГИТР, 2008. — С. 149-150.
- ↑ а б Гінзбург С. Кінематографія дореволюційної Росії. — М. : Мистецтво, 1963. — С. 235.
- ↑ Короткий В. Режисери і оператори російського ігрового кіно (1896-1921). — М. : НДІ кіномистецтва, 2009. — С. 312.