Портал:Фентезі

Розділ Вікіпедії: Фентезі
Проект  |  Портал

Ласкаво просимо до порталу «Фентезі»

Фентезі Важливим джерелом для фентезі є казки і легенди, наприклад, про те, як Добриня Микитич рятував Забаву Путятівну від змія Горинича. Фе́нтезі (англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю. Магія й інші надприродні явища не обов`язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного. У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні фентезійний жанр включає в себе твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу. Також у наші дні фентезі — це жанр в живописі, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх.

Вибрана стаття Жу́ль Ґабріе́ль Ве́рн (фр. Jules Gabriel Verne; *8 лютого 1828, Нант, Франція — †24 березня 1905, Ам'єн, Франція) — французький письменник. Разом з Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики. До фентезі має відношення роман Верна Замок у Карпатах. Народився в Нанті, давній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката П'єра Верна (1798–1871), нащадка сім'ї провансальських юристів, і Софі Верн (1801–1887), уродженої Аллот де ля Фюйє, спадкоємиці стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників. Рід Жуля Верна з боку матері походить від шотландського стрільця, який у 1462 році вступив на службу в гвардію Людовика XI і отримав дворянський титул за вірну службу королю. По батьківській лінії Верни були нащадками кельтів, які з давніх-давен мешкали на території Франції. У сім'ї Вернів, крім первістка Жуля, зростали ще брат Поль і три сестри: Анна, Матільда і Марі. ::::::::::::::::читати далі

Вибране зображення Майкл Муркок

Обраний життєпис Міхаель Андреас Гельмут Енде (нім. Michael Andreas Helmuth Ende; нар. 12 листопада 1929, Гарміш-Партенкірхен — пом. 28 серпня 1995, Фільдерштадт-Бонланден) — німецький письменник, автор низки творів для дітей, з яких найбільш відомий роман «Історія без кінця». Сьогодні твори Енде перекладені більш ніж 40 мовами і вийшли загальним тиражем понад 20 мільйонів примірників. За мотивами «Нескінченної історії» зняті однойменні фільми. За мотивами казки «Чарівний напій» («Диявольсконгеніакогольний коктейль») знято мультиплікаційний серіал «Вуншпунш» (2000). У числі творів Енді також кілька п'єс, романів і повістей. Однак найбільшим успіхом користувалися саме фентезійні та дитячі твори. Міхаель Енде народився в містечку Гарміш-Партенкірхен в родині художника і скульптора Едгара Карла Енде і фізіотерапевта Луїзи Енді. Пологи відбулись о 5:15 ранку за допомогою кесаревого розтину. Родина жила бідно, так як картини Едгара купували практично не купляли, бо вони відрізнялись від традиційних і мистецтвознавці оцінювали їх як «напівсюрреалізм».::::::::::::::::читати далі

Чи Ви знаєте... Популярний сеттинг Герой Роберта Сальваторе, що вперше з'явився в трилогії «Долина Крижаного Вітру» і персонаж комп'ютерних рольових ігор з всесвіту «Забуті царства »(Forgotten Realms) - темний ельф - дроу, слідопит і воїн 'Дріззт До'Урден' ( Drizzt Do'Urden ) , в більшості вітчизняних перекладах був перейменований в Дзірта або Дрізда .

Телевізійні фентезійні серіали Мерлін (англ. Merlin) — британский фентезійний телесеріал, що виходив у 2008–2012 роках на каналі BBC. Заснований на легендах про Короля Артура, хоча і значно відрізняється від традиційніших версій міфа. Розповідає про містичного чаклуна Мерліна та його стосунки з Принцем Артуром. Цитати «Мерліне, ви з Артуром — дві сторони однієї монети» — Великий Дракон "Якщо після смерті Утера до Камелоту повернеться магія, то, може, варто прискорити це? " — Мерлін «Який король потрібен Камелоту: той, що ризикує життям задля слуги, чи той, що слухається батька?» — Моргана «Мерліне, через багато років ніхто не повірить, яким же ти був ідіотом!» — Гай «Принц не може привселюдно ставити чарку своєму слузі» — Артур:::::::::::::::читати далі

Фентезійні художні фільми «Хоббіт: Пустка Смоґа» (англ. The Hobbit: The Desolation of Smaug) — епічний пригодницько-фентезійний фільм 2013 р. співсценариста, продюсера та режисера Пітера Джексона. Друга з трьох частин екранізації роману 1937 р. Дж. Р. Р. Толкієна «Гобіт, або Туди і Звідти», починаючи з «Несподіваної подорожі» (2012) і «Хоббіт: Битва п'яти воїнств» (2014). Трилогія виступає у ролі приквелу Джексона Володар перснів. Сюжетна лінія продовжує події «Несподіваної подорожі», в якому хоббіт Більбо Беггінс подорожує з майстром Гендальфом, гномом Торіном Дубощитом і його компанією у Царство Еребор, через Лихолісся, Езгарот і Дейл до епічної боротьби з драконом Смогом. У фільмі знімалися: Іен Маккеллен, Мартін Фріман, Річард Армітедж, Кейт Бланшетт, Крістофер Лі, Бенедикт Камбербетч, Лі Пейс, Сильвестр Маккой, Люк Еванс, Орландо Блум і Еванджелін Ліллі. Хоббіт: Пустка Смоґа був випущений 13 грудня 2013 року. Як і його попередник, у фільмі використані зйомки та проекції частотою 48 кадрів у секунду. Нова проекція рекламувалася як «кадри високої частоти» для широкої публіки. Після успішного переходу через Імлисті гори Більбо Беггінс і гноми на чолі з Торіном ховаються від переслідування орків у домі Беорна — перевертня. Орки бояться його і вирішують напасти на гномів, коли вони вирушать далі. Беорн дає їм своїх поні, а Гендальфу коня. Загін добирається до Лихолісся. Тут, на початку ельфійської стежки, загін змушений розділитися: Торін і його гноми відправляються через Лихолісся до Самонньої гори, Гендальф відправляється до Гробниць Дев'ятки. Некромант викликає Азога в Дол Гулдур. Повелитель наказує Азогу бути предводителем легіонів орків. Орк не може йти проти волі Некроманта, але відмовитися від переслідування і вбивства свого заклятого ворога Торіна теж, тому вбити Торіна посилає Больга із загоном орків. .::::::::::::::::читати далі

Анімаційні фентезійні фільми

Категорії ▼ Фентезі ► Фентезі за країною ► Вигадані народи ► Вікіпроект:Фентезі ► Гаррі Поттер ► Користувачі, що читають фентезі ► Магія ► Маджипур ► Письменники у жанрі фентезі ► Премії фентезі ► Романи, нагороджені Міфопоетичною премією ► Фентезійні ігри ► Фентезійні твори ► Фентезійні телесеріали ► Фентезійні фільми ► Хроніки Нарнії

Корисні шаблони {{Tolkien-stub}} — на незавершені статті про твори Дж. Р. Р. Толкіна. {{Інтерес:Фантастика}} — тим, хто цікавиться фантастикою (на особисту сторінку) Шаблон:Особа — оформлення шаблону-картки для біографії особи. Інші шаблони в «Категорія:Шаблони:Фантастика».

Премії фентезі Г'юго, Неб'юла

Добра стаття Парціфаль (нім. Parzival) — містично-куртуазна поема Вольфрама фон Ешенбаха. Датується 1200—1210 роками та містить 25000 віршованих рядків. Твір написаний середньоверхньонімецькою мовою на основі незакінченої поеми Кретьєна де Труа — «Персеваль, або повість про Грааль». Вольфрам збільшив обсяг тексту до XVI книг, довів до кінця фабульні зв'язки та додав вступну частину про Парціфалевого батька — Гамурета. Він також вніс деякі зміни до основного сюжету, розробленого Кретьєном, але загалом дотримувався задуму останнього. Провідною темою твору є пошуки Святого Грааля (у Вольфрамовій інтерпретації це коштовний камінь), проте ці пошуки мають, насамперед, психологічний характер. Парціфаль проходить шлях покаяння та внутрішнього переродження наївної душі та досягає досконалості.Між 1210—1220 роками Вольфрам написав поему «Тітурель», яка слугувала приквелом до «Парціфаля» та додатково інформувала про персонажів про Святий Грааль. «Парціфаль» став джерелом для однойменної музичної драми Ріхарда Вагнера 1882 року..::::::::::::::::читати далі

  

Цей день у світі фентезі — 17 червня:редагувати

Події:

Померли:

1. Володимир Соллогуб (1813-1882)
2. Джон Теодор Повіс (1872 – 1963)
3. Пол Гарленд (1960 — 2003)

Книги у жанрі фентезі Кров ельфів (пол. Krew elfów)  — роман польського письменника Анджея Сапковського у жанрі фентезі, що був вперше випущений 1994 року польським видавництвом SuperNOWĄ. Є третьою частиною фентезійного циклу «Відьмак». Роман є третьою частиною «відьмацької» серії, однієї з найвидатніших у фентезі-літературі загалом. У цьому романі Цирі навчається у відьмаків і чаклунки Єнніфер, розвиваючись як особистість та оклигуючи від струсів минулого. Здавалось, все добре, але не все так просто, бо Циріель не просто чергова сирота з магічними здібностями, а принцеса та Джерело великої магічної сили. Дівчина стає ласим шматком для сильних світу, її шукають монархи і маги, і на інформцію про неї полюють. Її майбутнє непевне і загрозливе, як і людей, що її оточують. Водночас на світ накочується загроза нової великої війни, яка має прямий стосунок до долі головних героїв..::::::::::::::::читати далі

Книжкові фентезійні саги «Гаррі Поттер» (англ. Harry Potter) — серія з семи фантастичних романів, гепталогія («семикнижжя») англійської письменниці Джоан Ролінґ. В книгах розповідається про пригоди юного чарівника Гаррі Поттера, цей персонаж і дав назву серії. Події в основному відбуваються в Англії у школі чарів та чаклунства Гоґвортс, де найкращими друзями Гаррі є Рон Візлі і Герміона Ґрейнджер, а також у світі маглів. Гаррі Поттер і філософський камінь — Harry Potter and the Philosopher's Stone (Вихід англомовної версії — 26 червня 1997; вихід книги українською — 13 квітня 2002; сторінок в англійському виданні — 223; в українському — 319 сторінок. Назва в США — Гаррі Поттер і чарівни́й камінь (камінь чарівника) — Harry Potter and the Sorcerer's Stone) Гаррі Поттер і Таємна кімната — Harry Potter and the Chamber of Secrets (2 липня 1998) (251 pages; 351 сторінка) Гаррі Поттер і в'язень Азкабану — Harry Potter and the Prisoner of Azkaban (8 липня 1999) (317 pages; 383 сторінки) Гаррі Поттер і Келих вогню — Harry Potter and the Goblet of Fire (8 липня 2000) (636 pages; 670 сторінок).::::::::::::::::читати далі

Література про фентезі Brian M. Stableford. The A to Z of Fantasy Literature (Lanham, Maryland: The Scarecrow Press, 2009) - See more at: http://www.sf-encyclopedia.com/entry/stableford_brian_m#sthash.kY2IlCg3.dpuf Don D'Ammassa. Encyclopedia of Fantasy and Horror Fiction: Literary Movements (New York: Infobase/Checkmark, 2006) - See more at: http://www.sf-encyclopedia.com/entry/dammassa_don#sthash.xpel3mA1.dpuf Энциклопедия фантастики.Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова - Минск: Галаксиас, 1995 - 694с. Sam Lundwall. Bibliografi över science fiction & fantasy 1741-1996 ["Bibliography of Science Fiction & Fantasy 1741-1996"] (Stockholm, Sweden: Lundwall Fakta & fantasi, 1997) [bibliography: hb/] Sam Lundwall.Illustrerad bibliografi over science fiction & fantasy 1741-1973. ["Illustrated Bibliography of Science Fiction & Fantasy, 1741-1973"] (Stockholm, Sweden: Lindqvist, 1974) [bibliography: hb/] http://sf-encyclopedia.uk/fe.php

Фентезійні сайти Ви можете додати сюди посилання на веб-сайти для статтей про фентезі↓ «Аргонавти Всесвіту» - популяризація україномовної фантастики. «Світ Фентезі» - україномовний журнал про фентезі «Зоряна Фортеця» - конкурс україномовних фантастичних оповідань http://www.ukrfantclub.com.ua/ (укр.) The Internet Speculative Fiction Database (англ.) Fantastic Fiction (англ.) - не лише фантастика http://www.bdfi.net/auteurs/ (фр.) http://www.locusmag.com/ (англ.) http://www.fantastics.narod.ru/(англ.) http://www.noosfere.org/ (фр.) http://www.catalogovegetti.com/catalogo/(італ.) http://www.anarres.fi/sf/bib/bib_u-o.htm (фін.) http://www.fantastika3000.ru/ http://www.magicdragon.com/UltimateSF/SF-Index.html (англ.) http://axxon.com.ar/ (ісп.) http://bvi.rusf.ru/fanta/fwho000.htm (рос.) http://www.angelfire.com/sk3/asianhorror/a.html(англ.) http://encyklopediafantastyki.pl/ (пол.) http://zhelem.com/ua/ (укр.) http://www.aikakone.org/index2.htm (фін.) http://archivsf.narod.ru/persona/person_r.htm (рос.) http://tarranova.lib.ru/FR_SF/index.html (рос.) http://www.depauw.edu/sfs/biblio.htm (англ.) http://www.fantifica.com/literatura (ісп.) http://hipertextual.com/2015/03/peliculas-de-ciencia-ficcion-y-horror (ісп.) http://www.aefcft.com/ (ісп.) http://decine21.com/listas-de-cine/lista/Las-100-mejores-peliculas-de-ciencia-ficcion-93473 (ісп.) http://www.myswitzerland.com/ http://www.fandom.sk/ (словац.) http://www.sira.it/DARKLAVA/default.asp (італ.) http://novafantasia.com/ (ісп.) https://www.facebook.com/pages/Albedo-One/163949909435 http://homepage.eircom.net/~goudriaan/ (англ.) http://www.obs.ee/~taavi/esfa/ http://via.pondi.hr/english/english.html http://johnrichardkenny.com/interviews/contemporary-science-fiction-publishing-in-ireland/ (англ.) https://esseffesseff.wordpress.com/ (суах.) http://manta.univ.gda.pl/~demonek/sff.html http://simetria.org/ (англ.) http://www.atsf.ro/ (рум.) http://fandom.art.pl/ (пол.) http://www.fandom.no/ (пол.) http://aniara.fandom.no/ (норв.) http://www.qedata.se/dr/eindex.htm https://odisseialitfan.wordpress.com/programacao-dia-12/ http://clfc.com.br/somnium/ (порт.) http://scifi.meetup.com/cities/us/ca/san_francisco/ http://www.sff.net/ (англ.) http://clfc.com.br/ (порт.) http://www.jessesword.com/ (англ.) http://www.fantasticliterature.com/ (англ.) http://www.irosf.com/ (англ.) http://dreamers.com/ (англ.) http://enrof.net/

Нові статті Димов Фелікс Якович — почато 11 червня 2018 користувачем Yukh68 Вони (Гайнлайн) — почато 5 червня 2018 користувачем Олюсь Фантазії Роберта Гайнлайна — почато 4 червня 2018 користувачем Олюсь Волдо та Корпорація «Магія» — почато 1 червня 2018 користувачем Олюсь Волдо (книга Гайнлайна) — почато 1 червня 2018 користувачем Олюсь Корпорація «Магія» — почато 30 травня 2018 користувачем Олюсь Мері Поппінс повертається (фільм) — почато 27 травня 2018 користувачем Стефанко1982 Вільям Гоуп Годжсон — почато 26 травня 2018 користувачем Шкурба Андрій Вікторович Акторський склад телесеріалу Загублені — почато 24 травня 2018 користувачем AlexKozur Лукін Євген Юрійович — почато 22 травня 2018 користувачем Yukh68 Затура: Космічна пригода — почато 18 травня 2018 користувачем Стефанко1982 Вогонь (Цілком таємно) — почато 12 травня 2018 користувачем Леонід Панасюк Білі колготки — почато 10 травня 2018 користувачем 92.243.166.135 Загублені (сезон 6) — почато 10 травня 2018 користувачем AlexKozur Загублені (сезон 5) — почато 10 травня 2018 користувачем AlexKozur Темний Фенікс (2019) — почато 5 травня 2018 користувачем Sourlemoning Ртуть (Marvel Comics) — почато 4 травня 2018 користувачем Ehlla Титани (телесеріал, 2018) — почато 3 травня 2018 користувачем Sourlemoning Інколи вони повертаються... Знову — почато 1 травня 2018 користувачем Олексів Risen 3: Titan Lords — почато 29 квітня 2018 користувачем UaMarianne Чоловік, який вбив Дон Кіхота — почато 27 квітня 2018 користувачем LeonNef Усього знайдено статей: 3178 (12 червня 2018)

Вікіпроекти

Братні портали Література Фантастика Гаррі Поттер Кінематограф Історія Міфологія Аніме та манґа

Головна сторінка • Поточні події • Портал спільноти • Список порталів

---

Архітектура... • Анархізм • Антропологія • Біографії • Науки про життя... • Війна... • Вільне програмне забезпечення • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Етнологія • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Комунізм • Культура • ЛГБТ • Математика • Медицина • Мистецтво... • Міфологія • Наука • Науки про Землю... • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія • Право • Природничі науки... • Програмування • Психологія • Релігія... • СНІД • Соціологія • Спорт... • Техніка... • Туризм • Фемінізм • Філософія
—
Україна... • Регіони... • Діаспора • Українська повстанська армія • АТО • Географія • Наука • Мистецтво • Література • Сучасна література • Мова • Музика • Рок • Кінематограф • Спорт • Чемпіонат Європи з футболу 2012 • Караїми
—
Географія... • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу...

Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти