Сидяга Віталій-Роман Томкович
| Сид́яга Віталій-Роман Томкович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився | 4 січня 1941 Великі Бірки, Великоборківський район | |
| Помер | 23 грудня 2017 (76 років) Великі Бірки | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | Великі Бірки, Тернопільський район | |
| Діяльність | громадсько-політичний діяч, освітянин | |
| Партія | УРП | |
| Конфесія | греко-католик | |
| Нагороди |
| |
Сид́яга Віталій-Роман Томкович (4 січня 1941, Великі Бірки — 23 грудня 2017, Великі Бірки) — український громадсько-політичний діяч, освітянин. Секретар Тернопільської філії УГС, згодом заступник голови Тернопільської обласної організації УРП, Представник Президента України в Тернопільському районі, голова спілки ветеранів Тернопільського району.
Життєпис
Віталій-Роман Сидяга народився 4 січня 1941 року в селі (нині смт) Великих Бірках Великоборківського, тепер Тернопільського район Тернопільської облсті в патріотичній українській родині. Батько Томко Ількович (1891-1977), учасник Першої світової війни, в 1919 р. добровольцем зголосився до армії УНР, брав участь у Першому зимовому поході, мати Марія Петрівна (1901-1964) активний учасник місцевого осередку «Просвіти» у 1950 р. репресована за зв'язки з підпіллям ОУН-УПА, дядько Василь Сидяга — доброволець легіону УСС, старший брат Дмитро член ОУН, загинув у 1944 році в лавах УПА.
Закінчив Великобірківську середню школу, навчався у Бучацькому сільськогосподарському технікумі, три роки проходив строкову військову службу. У 28 річному віці поступив на заочне відділення історичного факультету Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. Закінчивши навчання здобув спеціальність викладача історії та суспільствознавства.
Працював учителем історії у Великобірківській середній школі. З молодих років включився в підпільну політичну діяльність. Від 1977 р. КДБ розпочав переслідування, спочатку викликали на допити, через три роки репресували із послідуючою забороною вчительської праці.
З початком перебудови — активний учасник і організатор мітингів, масових акцій, суспільно-політичних процесів націоального відродження кінця 1980-х — початку 1990-х рр. в Україні. Секретар Тернопільської філії УГС, згодом заступник голови Тернопільської обласної організації УРП, Представник Президента України в Тернопільському районі (1992—1994)[1]. Від 1994 навчального року і до виходу на пенсію — директор Великобірківської середньої школи, тепер НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст. „Школа-гімназія ім. С. Балея“»[2].
Від 2010 р. — голова спілки ветеранів Тернопільського району. Одружений, разом з дружиною Ганною виховали трьох дітей.
Нагороди
- Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (18 серпня 2009) — За визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та активну політичну і громадську діяльність[3]
Примітки
- ↑ [1] Указ Президента України № 227/92 від 09.04.1992 Про призначення Представників Президента України в районах Тернопільської області.
- ↑ Сайт НВК Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст. Школа-гімназія ім. С. Балея. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 18 листопада 2009 року № 939/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи»
Джерела
- Омельницький, А. Перший «отаман» Тернопільського району / А. Омельницький // Подільське слово. — 2016. — № 6 (5 лют.). — С. 5.