Муна (притока Лени)
Муна | |
---|---|
Річка Муна на мапі басейну Лени | |
68°5′ пн. ш. 123°15′ сх. д. / 68.083° пн. ш. 123.250° сх. д. | |
Витік | Середньосибірське плоскогір'я [1] |
• координати | 66°59′54.87″ пн. ш. 113°35′31.6″ сх. д. / 66.99858° пн. ш. 113.59211° сх. д. / 67°7′51″ пн. ш. 113°54′50″ сх. д. / 67.13083° пн. ш. 113.91389° сх. д. |
• висота, м | 440 м [1] |
Гирло | Лена (606 км від гирла Лени), острів Баях [2] |
• координати | 67°53′32″ пн. ш. 123°1′49″ сх. д. / 67.89222° пн. ш. 123.03028° сх. д. |
• висота, м | 23 м [2] |
Похил, м/км | 0,58 м/км |
Басейн | Лена → море Лаптєвих |
Країни: | Росія Республіка Саха (Якутія) |
Регіон | Саха |
Довжина | 715 км[3] |
Площа басейну: | 30 100 км²[3] |
Середньорічний стік | 40 м³/с (у гирлі) |
Притоки: | Khakhchand і Severneyd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Муна (якут. Муна өрүс) — річка в Східному Сибіру Росії, протікає по території Жиганського улусу Республіки Саха (Якутія). Ліва притока річки Лени. Належить до водного басейну Лени → моря Лаптєвих.
Географія
Річка бере свій початок в східній частині Середньосибірського плоскогір'я, на висоті 460 м над рівнем моря, і має назву Улахан-Муна тече по північно-східній околиці плоскогір'я у північному — північно-східному напрямку, після злиття лівої притоки Орто-Муна, набуває назву Муна і повертає на північний схід. Після гирла лівої притоки Али-Муна повертає на схід, а після гирла правої притоки Онгкучах — знову повертає на північний схід. Після впадіння лівої притоки Тирехтех-Юрях повертає на південний схід і сильно вираженим меандровим руслом вливається у ліву протоку Кюеленкс-Тебюлех річки Лени, за 606 км від її гирла, навпроти південно-західної частини острова Баях. В середній та нижній течіях численні острови, один з найбільших — Талах-Ари
Довжина річки — 715 км, площа басейну — 30 100 км²[3]. Річка судноплавна протягом 100 км від гирла. За деякими джерелами річка утворюється злиттям правої складової Улахан-Муна та лівої — Орто-Муна на висоті 332 м (67°7′51″ пн. ш. 113°54′50″ сх. д. / 67.13083° пн. ш. 113.91389° сх. д.), при довжині 715 км[4], хоча за даними Державного водного реєстру Російської Федерації відстань від злиття цих річок то гирла Муни становить лише 690 км, а від витоку Улахан-Муна — 715 км. Повне падіння рівня русла від злиття Улахан-Муна та Орто-Муна до гирла становить 309 м, що відповідає середньому похилу русла на цій ділянці — 0,44 м/км; а від витоку Улахан-Муна, повне падіння — 417 м, а середній похил — 0,58 м/км. Живлення в основному снігове та дощове. Повінь з кінця травня по червень. Влітку бувають паводки. Замерзає в кінці листопада, початку грудня і залишається під крижаним покривом до кінця квітня, початку травня.
Майже на всій протяжності русла, Муна тече у вузькій глибокій до 50-60 м долині, як правило, з односторонньою заплавою, шириною 100—300 м, часто обмеженою високими, скельними берегами, які місцями піднімаються до 100—150 м. Тільки в нижній течії, на останніх кількох десятках кілометрів течії, річка виходить на широку долину Лени і має свою заплаву шириною до 3,5 км[5]. Швидкість течії доволі велика, і на всій довжині водотоку коливається від 0,4 до 0,8 м/с, а місцями більше 1 м/с. Ширина русла у верхній течії доходить до 40-68 м, при глибині до 0,8-1,7 м, в середній течії ширина — до 85—120 м, місцями до 160 м, при глибині — 0,8-2,5 м; в нижній течії ширина доходить до 220—355 м, при глибині — до 1,9-2,0 м[6].
Притоки
Річка Муна приймає близько сотні приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 10, із них понад 100 км — 4 (від витоку до гирла):[7][8]
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Муни, (км) | Витрата води,(м³/с) |
---|---|---|---|---|
→ Тенке-Муна | 58 | 668 | ||
← Улах-Муна (Улаах-Муна) | 80 | 1140 | 597 | |
→ Онгхойдоох (верхня) | 64 | 457 | ||
→ Чукар | 75 | 476 | 445 | |
→ Егелінде | 69 | 414 | ||
← Мунакан | 198 | 4070 | 267 | |
→ Северней (Північна) | 238 | 5190 | 229 | |
→ Туорахи | 72 | 212 | ||
→ Біллях (Бііллеех) | 114 | 1570 | 179 | |
← Хахчан | 221 | 3250 | 16 |
Населенні пункти
Басейн і береги річки незаселені. На берегах немає постійних поселень, тут розташовані кілька, невеликих населених пункти, споруди зимників та мисливські будиночки, а також закинуті селища геологів (від витоку до гирла): селище Усть-Улах-Муна (нежиле). В басейні, на берегах лівої притоки Улах-Муна розташовані два селища Рудний Двір, Верхня Муна — також нежилі.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Аркуш карти Q-49-XI, XII Орто-Силигір. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1987 р. (рос.), квадрат: 20х32
- ↑ а б Аркуш карти Q-51-III, IV Менкеря. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1988 р. (рос.), квадрат: 00х32
- ↑ а б в Річка Муна / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Річка Муна // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Води Росії. Муна (рос.)
- ↑ Maps for the world / Карти всього світу [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Муни.[недоступне посилання з липня 2019] Процитовано: 2016-02-09 (рос.)
Посилання
- Річка Муна // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Муна / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Maps for the world / Карти всього світу (рос.)