Миколаєнко Юрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:30, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Миколаєнко
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Петрович
Миколаєнко
Народження 28 вересня 1965(1965-09-28) (58 років)
  Зубари, Фастівський район,
Київська область,
УРСР
Зріст 182 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1982—1983 СРСР «Динамо-д» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983—1984 СРСР «Динамо» (І) 23 (2)
1986 СРСР «Нива» (Т) 31 (3)
1987—1990 СРСР «Динамо» (І/БЦ) 149 (29)
1990—1991 СРСР «Тилігул» 10 (0)
1991—1992 СРСР/Україна «Динамо» (БЦ)/«Рось» 52 (16)
1992 Україна «Металіст» (Х) 15 (1)
1993—1995 Україна «Нива» (В) 63 (24)
1994 → Україна «Система-Борекс» 14 (7)
1995 → Україна «Кривбас» 3 (0)
1995 → Україна «Система-Борекс» 15 (1)
1996 → Україна «Миколаїв» 13 (1)
1996 Узбекистан «Кушон» 7 (1)
1996—1998 Україна «Поліграфтехніка» 76 (18)
1998—1999 Україна «Металург» (Н) 32 (10)
1999 Україна «Зірка» 3 (0)
1999 → Україна «Зірка-2» 5 (0)
2000—2001 Україна «Рось» 28 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
СРСР СРСР (юн.) ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Юрій Петрович Миколаєнко (нар. 28 вересня 1965, Зубари, Фастівський район, Київська область, УРСР) — радянський та український футболіст, нападник. Майстер спорту[1].

Клубна кар'єра

Розпочинав грати у футбольній школі київського «Динамо», спочатку в групі Євгена Котельникова, а потім — Євгена Снітка. У 1982 році був запрошений у дубль «Динамо», де виступав два роки. Наступними командами Юрія були ірпінське «Динамо» і тернопільська «Нива».

У 1990 році деякий час виступав за клуб 1-ї ліги «Тилігул», але в 1991 році знову грав за «Динамо» (Ірпінь).

У 1992 році перейшов у команду вищої української ліги — харківський «Металіст». Перший матч у «вишці»: 18 мая 1992 року «Металіст» — «Дніпро» (Дніпропетровськ), 1:0. У складі харківського клубу виходив у фінал Кубка України (1992 рік), який в додатковий час був програний одеському «Чорноморцю».

У «Металісті» в Юрія не все виходило, і вже через рік він прийняв запрошення Юхима Школьникова спробувати сили у вінницькій «Ниві». У сезоні 1992/93 років став переможцем турніру першої ліги, а також кращим бомбардиром команди в чемпіонаті[2]. Вийшов з командою до вищої ліги. 8 квітня 1994 року в грі проти «Вереса», зробивши протягом хвилини дубль (73', 74'), став лише третім гравцем в історії чемпіонатів України кому це вдалося[3].

Проте в Вінниці закріпитися не зміг і кілька років провів в оренді в українських клубах різних ліг — «Система-Борекс», «Кривбас», «Миколаїв».

У 1996 році деякий час провів в Узбекистані, де разом з низкою інших українських футболістів грав за клуб вищої ліги «Кушон». Напередодні початку сезону 1996/97 років повернувся на Батьківщину, почав виступати за олександрійську «Поліграфтехніку». Дебютував за олександрійську команду 10 вересня 1996 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 10-го туру Першої ліги чемпіонату України проти «Миколаєва». Юрій вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. Дебютним голом у складі поліграфів відзначився 18 вересня 1996 року на 23-ій хвилині переможного (2:0) виїзного поєдинку 1/32 фіналу кубка України проти запорозького «Віктора». Миколаєнко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. Дебютними м'ячами в складі олександрійців у першій лізі відзначився 14 листопада 1996 року на 14-ій та 68-ій хвилинах переможного (6:0) домашнього поєдинку 7-го туру проти ужгородської «Верховини». Юрій вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Протягом двох сезонів, проведених у «Поліграфтехніці», у першій лізі чемпіонату України зіграв 76 матчів та відзначився 18-ма голами, ще 5 поєдинків (1 гол) провів у кубку України.

Влітку 1998 року керівництво «Поліграфтехніки» підшукало йому новий клуб — «Металург» (Нікополь). Миколаєнко відправився на збори нікопольської команди в Нову Каховку і потрапив до складу.

Завершував кар'єру в командах «Зірка» (Кіровоград) та «Рось» (Біла Церква).

Кар'єра в збірній

Виступав у молодіжній збірній команді СРСР[1].

Тренерська діяльність

Працював у тренерському штабі Дитячо-юнацької футбольної школи «Динамо» ім. Валерія Лобановського на посадах тренера групи 2000 р. н., а потім тренера з технічної підготовки[7].

Залучається до ігор ветеранів «Динамо» (Київ)[8][9].

Досягнення

Як гравця

Нива (Вінниця)

Примітки

  1. ↑ а б У Семей на святкування 100-річчя казахстанського футболу чекають прославлених футболістів з різних країн (склади команд)
  2. ↑ 2 Чемпіонат України 1992/93
  3. ↑ Гравці, які зробили дубль за одну хвилину в чемпіонатах України
  4. ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) — «Миколаїв» (миколаїв)
  5. ↑ «Віктор» (Запоріжжя) — «Поліграфтехніка» (Олександрія)
  6. ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) — «Верховина» (Ужгород)
  7. ↑ Кадрові перестановки в ДЮФШ «Динамо»
  8. ↑ VI Міжнародний футбольний турнір ветеранів «Меморіал Б. П. Бещева». Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 12 серпня 2017.
  9. ↑ Три перемоги ветеранів «Динамо»

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Миколаєнко_Юрій_Петрович&oldid=33965196