Мечеть Байракли (Самоков)
| Мечеть Байракли Байракли джамия | |
|---|---|
 | |
| 42°20′19″ пн. ш. 23°33′29″ сх. д. / 42.33861° пн. ш. 23.55806° сх. д. | |
| Країна | Болгарія |
| Місто | Самоков |
| Розташування | вул. Трговська, 49 |
| Конфесія | мусульманство |
| Тип | мечеть і пам'ятка історії |
| Тип будівлі | Мечеть |
| Стиль | Османська архітектура |
| Дата заснування | XIX століття |
| Статус | Недіюча |
| Стан | музей |
  Мечеть Байракли Мечеть Байракли (Болгарія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мечеть Байракли (болг. Байракли джамия, тур. Bayraklı Camii), також Мечеть Йокуша (болг. джамия Йокуша)[1] — одна з найстаріших мечетей та єдина збережена мечеть часів османського панування у болгарському місті Самоков, нині перетворена на музей. Є пам'яткою культури національного значення.
Історія
Будівництво та розпис мечеті Байракли були завершені у 1845 році. Археологи припускають, що споруда була збудована з фрагментів більш давньої мечеті XVI століття.[2] Замовником був Коджа Мехмед Хюсрев Паша —капудан паша Оттоманської імперії, який згодом став великим візирем. Він вирішив збудувати храм в пам'ять своєї матері — болгарки з села Шишманово. За переказами, Хюсрев Мехмед-паша звелів поставити на купол мечеті і хрест, і півмісяць — на честь матері і щоб не образити батька. Ймовірно, будівниками були болгарські майстри. Про це говорить знайдений під час останньої реставрації під пластом штукатурки план храму разом з іменами Іван, Ристо і Косто.[1] Вони ототожнюються з самоковськими художниками Іваном Іконописцем, Христо Йовевичем та Коста Вальовим, які могли розписувати мечеть.
Після звільнення Болгарії від влади Османської імперії у 1878 році в Самокові залишалося 12 мечетей. З них вціліли 4. До нашого часу збереглася лише мечеть Байракли. Діючою вона була не завжди: певний час у ній містилася мусульманська школа. [3]
21 червня 1928 року храм було оголошено пам'яткою культури національного значення.[4]
Восени 1941 року буря зламала частину мінарета.[5]
У 1960—1966 роках мечеть була оновлена за проектом архітектора Ніколи Мушанова. Художньою частиною робіт керував Георгі Белстойнев. Ремонт відбувався за державний кошт. Після цього в будівлі був відкритий музей.
Наразі витрати на утримання майна — мечеті та прилеглих будівель забезпечуються за рахунок муніципалітету Самокова.[4] У 2013 році головний муфтій країни подавав позов у Софійський окружний суд щодо передачі мечеті у його відання.[6] Був начатий збір підписів щодо зберження пам'ятки як державної власності. Було набрано більш, ниж 8000 голосів. Самоковців підтримав депутат Кирил Добрев.[4] Позов був відхилений.
У 2014 році під час розгляду справи Софійським апеляційним судом, самоковці на чолі з мером міста Володимиром Георгієвим провели мовчазну акцію протесту перед Байракли, яка тривала близько півгодини.[7]
Верховний суд не дозволив касаційного оскарження рішення Апеляційного суду щодо цієї справи. Мечеть Байракли, як і 1500 колишніх культових об'єктів залишилися у віданні держави та муніципалітетів.[8]
Архітектура
Мечеть має майже квадратну форму. Верхня частина будівлі виконана з дерева, основний об'єм - кам'яний. Молитовний зал має розмір 14 на 14,8 метрів. Перед ним розташований аркадний зал з поверхом для жіночого відділення. Чотири колони тримають дерев'яний купол. Храм зовні і всередині багато прикрашений орнаментом художників Самоковської школи. Декоративний стиль розпису зазнав впливу західноєвропейського бароко та рококо і представляє собою переважно зображення гірлянд, ваз із квітами та раковин. Стильові особливості настінного живопису дають підстави пов'язати його з ім'ям одного з найвідоміших художників Самокова — Христо Йовевича.[1] Молитовна ніша мечеті, також багато прикрашена, орієнтована на мусульманські святині Мекку та Медіну.[9] Біля входу в храм міститься відкритий ґанок. Вхід мечеті прикрашений колонами з дерева, які вписані в фасад з фресками, що створює ілюзію сцени в театрі.[2] Мечеть має єдиний мінарет з північно-східного боку, прикрашений спіральним орнаментом, викладеним цеглою.
Розташування
Мечеть Байракли розташована недалеко від центральної площі міста, біля автовокзалу.[2] Адреса: Самоков, вул. Трговська 49.[10]
Література
- Енциклопедия България, Том 1, Издателство на БАН, София, 1978.
- Анна Рошковска «Байракли джамия. Самоков». Исторически музей. Самоков. 2006. 48 стор.
Примітки
- ↑ а б в Самоковська громада. Мечеть Байракли [1] [Архівовано 27 лютого 2012 у Wayback Machine.] (болг.)
- ↑ а б в Мечеть Байракли-Джамія [2] (рос.)
- ↑ Стаття «Мечеть Байракли: укушене яблуко роздору» від 28 червня 2013 [3] (болг.)
- ↑ а б в Портал Балканець.bg. Стаття «Кирило Добрев підтримав самоковців щодо мечеті Байракли» від 18 вересня 2013 [4] (болг.)
- ↑ Стаття Дмитра Балабанова «Справа № 360…» від 4 березня 2014 [5] (болг.)
- ↑ Стаття «Самоковці стали на захист мечеті Байракли як пам'ятника культури» від 19 вересня 2013 [6] (болг.)
- ↑ Стаття «Самоковці захищали свою мечеть, готові до спільних дій з Дупницею і Кюстенділом» від 13 червня 2014 [7] (болг.)
- ↑ Стаття «Постанова суду: мечеть Байракли залишається самоковцям» від 3 лютого 2016 [8] (болг.)
- ↑ Болгарський туристичний портал. Мечеть Байракли [9] (болг.)
- ↑ Туристична інформація. Мечеть Байракли [10] (болг.)
Посилання
