Нова Жучка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нова Жучка
Чернівці
Загальна інформація
48°20′30″ пн. ш. 25°57′10″ сх. д. / 48.34167° пн. ш. 25.95278° сх. д. / 48.34167; 25.95278Координати: 48°20′30″ пн. ш. 25°57′10″ сх. д. / 48.34167° пн. ш. 25.95278° сх. д. / 48.34167; 25.95278
Район Садгірський
Головні вулиці Хотинська, Енергетична, Лугова, Александрі, Дібровецька, Переїзна, Лісова, Гетьмана Дорошенка

Нова Жучкамісцевість у місті Чернівці, яка спершу розвивалася як окреме село. Після приєднання до Чернівців у 1965 році стала житловим мікрорайоном міста.

Назва

Прикметник «нова» в назві використовується для розрізнення від давнішого поселення — Старої Жучки, яке було розташоване південніше Нової Жучки. В свою чергу, ойконім «Жучка» ймовірно походить від назви невеликої річки, яка колись протікала цими землями[1]. За іншою версією, ця назва була пов'язаною з іменем першого власника поселення[2].

Іншою назвою Нової Жучки, яку часом використовують місцеві мешканці, є Підгора[2].

Історія

Поселення Нова Жучка виникло, швидше всього, у XVIII столітті на вільних лісистих землях біля річки Мошків[3].

У 1889 році село зазнало значних збитків через повінь[4].

За переписом 1900 року в селі Нова Жучка Чернівецького повіту було 487 будинків, проживали 2358 мешканців: 1440 українців, 6 румунів, 422 німців і євреїв, 396 поляків.[5]

У 1965 році, разом із сусідньою Садгорою, Нову Жучку було включено до складу міста Чернівці.

Див. також

Примітки

  1. Стару Жучку забудують гіпермаркетами, багатоповерхівками і котеджами. Інформаційний портал Молодий буковинець. Процитовано 08.05.2020.
  2. а б Походження назви Чернівці — Україна туристична. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 8 травня 2020.
  3. Невідома Буковина: на Старій Жучці мешкали заможні газди. Інформаційний портал Молодий буковинець. Процитовано 08.05.2020.
  4. Невідома Буковина: природні катаклізми минулого в Чернівцях. Інформаційний портал Молодий буковинець. Процитовано 08.05.2020.
  5. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).