Накип (камінь)
На́кип — шар твердих ущільнених і зміцнених відкладень, який утворився з часом із нерозчинних у воді солей твердої води, що відкладаються на тепло- або масообмінній поверхнях, які постійно утворюються в результаті контакту поверхні нагріву з водою і в умовах змін температури і концентрації мінеральних солей або їх іонів у вигляді твердого осаду[1].
Утворення накипу на теплообмінних поверхнях є однією з головних проблем теплоенергетики. Навіть доля міліметра шару накипу призводить до погіршення процесу теплопередачі, збільшення питомої витрати кількості тепла, енергоносіїв, електроенергії.[1]
З утворенням накипу на внутрішній поверхні труб збільшується температура зовнішньої поверхні обігріваного металу, через низьку теплопровідність накипу. Таким чином, накип сприяє підвищенню температури металу труб та перевитраті енергоносіїв.
Товщина відкладень в 1-2 мм вважається значною[1]. Допустима величина інтенсивності відкладень для теплофікаційних систем становить 0,11 г/м²год[2].
Утворення на внутрішній поверхні котла шару накипу товщиною всього 1 мм спричиняє перевитрату палива на 5-8 %.[1] Шар накипу товщиною 3 мм поглинає 25 % теплової енергії.[3] З часом, при значнішому відкладенні накипу втрати потужності можуть становити 70 %.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г С. П. Висоцький, Г. В. Фаткуліна, Накипоутворення в теплофікаційних системах[недоступне посилання з липня 2019] // «Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури». — 2009-2(76)[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Правила технической эксплуатации тепловых электростанций и сетей. — Энергоиздат, 1989. — 288 с.
- ↑ Маслій І. В. Підготовка води для систем опалення[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Сумського національного аграрного університету Науковий журнал [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2010, Вип. 11[недоступне посилання з липня 2019]