Білязе Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:51, 9 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білязе Олександр Олексійович
Народився14 січня 1927(1927-01-14)
Малогнатівка, Волноваський район, Донецька область, Українська СРР, СРСР
Помер12 серпня 2020(2020-08-12) (93 роки)
Київ, Україна[1]
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьспортивний тренер
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений працівник культури України заслужений тренер України

Білязе Олександр Олексійович (нар. 14 січня 1927(19270114), Малогнатівка Волноваського району Донецької області12 серпня 2020, Київ) — український тренер-викладач фізичного виховання, віце-президент Спортивного клубу Сергія Бубки, заслужений тренер СРСР, заслужений тренер України, заслужений працівник культури України.

Біографія

Тренерська кар'єра Олександра Білязе почалася в 1950 році, коли після закінчення технікуму його направили на роботу тренером по легкій атлетиці в дитячу спортивну школу відділу міської освіти Донецька. Працював старшим тренером з легкої атлетики в одному з ведучих у той час спортивних товариств — «Шахтарі», а також тренером збірної команди області. Його вихованці більше 30 разів ставали чемпіонами і призерами України і СРСР, а 32 з них стали майстрами спорту.

У 1974 році Олександр Білязе став заступником глави Донецького обласного спорткомітету, де координував розвиток олімпійських видів спорту і підготовку спортсменів високого рівня.

За його сприяння в Донецьку з'явився легкоатлетичний манеж «Шахтар», а з Луганська в Донецьк, де спортивна база була набагато краща, переїхали талановиті стрибуни з жердиною — брати Василь і Сергій Бубки, а також їх тренер.

Після завершення тренерської кар'єри в 1991 році Олександр Білязе працює в ТОВ «Спортивний клуб Сергія Бубки», а також є віце-президентом федерації легкої атлетики Донецької області.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» III ступеня,[2] медалями.

Примітки

  1. sport-strana.ru — 2015.
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 417/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України.» 27 червня 2012 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 27 червня 2012.

Джерела