Панчик Валерій Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:46, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Панчик
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Станіславович
Панчик
Народження 10 липня 1963(1963-07-10) (61 рік)
  Коростень,
Житомирська область,
УРСР
Зріст 188 см
Вага 76 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Таврія» (С)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981—1983 СРСР «Дніпро» (М) 65+ (6)
1984 СРСР «Таврія» (С) 39 (1)
1985—1988 СРСР «Нефтчі» (Баку) 111 (1)
1989 СРСР «Зеніт» (Л) 13 (0)
1990—1991 СРСР «Кристал» (Х) 61 (1)
1992 Росія «Зеніт» (І) 3 (0)
1992 Україна «Металіст» (Х) 11 (0)
1992—1993 Польща ГКС (Тихи) 18 (1)
1993—1995 Словаччина «Кошиці» 31 (12)
1995—1996 Чехія «Банік» (Острава) ? (2)
1996—1999 Росія «Самотлор-XXI» 52 (1)
2001 Росія «Березники» 15 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1986 СРСР Росія (олімп.) 1 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валерій Станіславович Панчик (рос. Валерий Станиславович Панчик; нар. 10 липня 1963, Коростень, УРСР) — радянський та російський футболіст, захисник. Майстер спорту СРСР.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи «Таврія» (Сімферополь), перший тренер В. С. Шведюк. Кар'єру розпочав у 1981 році в могильовському «Дніпрі». 1984 рік провів у сімферопольській «Таврії». Наступні чотири сезони грав у вищій лізі в складі «Нефтчі» (Баку).

У 1989 році з метою зміцнення центру оборони перейшов у ленінградський «Зеніт». Високий, фізично потужний Панчик вписався в гру команди і став гравцем основи. Але після того, як головним тренером замість Завідонова став Голубєв, втратив місце в складі і був відрахований[1].

У 1990-1991 роках грав за «Кристал» (Херсон), у 1992 році провів три гри в «Зеніті» (Іжевськ) і 11 - в харківському «Металісті». Також виступав за клуби ГКС (Тихи, Польща) (1992-1993), «Кошиці» (Словаччина) (1993-1995).

Професійну кар'єру закінчив у Росії в клубах «Самотлор-XXI» (1996-1999), «Титан»/«Березники» (2000-2001).

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]

14 жовтня 1986 року провів матч у складі олімпійської збірної СРСР[2].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Старший брат Костянтин - футболіст і футбольний суддя[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Цей день в історії «Зеніту» - 10 липень. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 25 квітня 2017.
  2. Валерій ПАНЧИК
  3. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]