Острів Малий Жемчужний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:53, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Острів Малий Жемчужний
45°04′ пн. ш. 48°30′ сх. д. / 45.067° пн. ш. 48.500° сх. д. / 45.067; 48.500Координати: 45°04′ пн. ш. 48°30′ сх. д. / 45.067° пн. ш. 48.500° сх. д. / 45.067; 48.500
Країна  Росія
Розташування Росія Росія
Площа 35 га
Засновано 15 квітня 1983
Оператор Міністерство природних ресурсів та екології Російської Федерації
Острів Малий Жемчужний. Карта розташування: Росія
Острів Малий Жемчужний
Острів Малий Жемчужний (Росія)
Мапа

Пам'ятка природи «Острів Малий Жемчужний» (рос. Памятник природы «Остров Малый Жемчужный») — зоологічна пам'ятка природи федерального значення на території Астраханської області Південного федерального округу Російської Федерації.

Географія

Пам'ятка природи розташована на території Полдневської сільради Камизяцького району Астраханської області. являє собою невеликий вузький острів довжиною до 3 км, шириною до 200 м, витягнутий з півночі на південь. З кінця 1970-их років острів зменшив свою площу через підйом рівня води у Каспійському морі. Острів піщаний, має дюни з ракушняку. Пляжі та коси займають 50%, інші 50% площі займають зарості очерету.

Історія

Резерват був утворений 15 квітня 1983 з метою охорони єдиного в Прикаспійському регіоні місця гніздування мартина каспійського та крячка каспійського.

Біоценоз

У пам'ятці природи охороняються червонокнижний вид Росії мартин каспійський (хохотун чорноголовий), а також крячок каспійський (чеграва). У результат зменшення площі острова, зменшилась і чисельність цих птахів. На острові також знаходяться місця лігвища нерпи (тюленя) каспійської, поширені й інші види птахів — мартин сріблястий та крячок рябодзьобий (Thalasseus sandvicensis).

Гнізда птахів розташовані практично по всьому острові, виключенням є очеретно-рогозові зарості. В період без льоду острів є єдиним місцем у північній частині моря, де є лігвища нерпи, ендеміка Каспійського моря. Його чисельність змінюється від 3 до 6 тисяч особин[1].

Екологія

Серед обов'язкових заході зі збереження заростів рослин слід проводити періодичне підкачування води з річки Уваринки до єрика Маракша.

Примітки

  1. На сайті «Заповедная Россия». Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 16 вересня 2013.

Посилання