Денисов Геннадій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:29, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Геннадій Денисов
Особисті дані
Повне ім'я Денисов Геннадій Анатолійович
Народження 28 серпня 1960(1960-08-28) (64 роки)
  СРСР
Зріст 182 см
Вага 79 кг
Громадянство  СРСР
 Узбекистан
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978–1986 СРСР «Пахтакор» 194 (12)
1986 СРСР ЦСКА (Москва) 19 (0)
1987–1991 СРСР «Пахтакор» 177 (20)
1992–1994 Росія «Спартак» В 77 (2)
1995–1997 Узбекистан «Навбахор» 41 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992–1996 Узбекистан Узбекистан 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Геннадій Денисов (узб. Gennadiy Denisov, нар. 28 серпня 1960) — радянський та узбецький футболіст, що грав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР (1982). Батько футболіста збірної Узбекистану Віталія Денисова.

Більшу частину кар'єри провів за «Пахтакор», на початку 1990-х провів декілька ігор за національну збірну Узбекистану.

Клубна кар'єра

Вихованець спортінтернату ім. Г.Титова, де перебував з з 1971 року. Починав грати у футбол на позиції воротаря, перший тренер — Віктор Мойсейович Науменко[1].

Перший клуб — «Пахтачі» (Гулістан). В 1978–1979 грав у дублі «Пахтакора» Ташкент. За основну команду провів 13 сезонів (друге коло чемпіонату-1986 провів у ЦСКА, проходячи армійську службу), є рекордсменом команди по зіграним матчам в чемпіонатах країни — 371 гра (з них у вищій лізі чемпіонату СРСР — 177 ігор, 3 м'ячі).

Після від'їзду з «Пахтакора» Андрія Якубіка, став капітаном «Пахтакора». Основна позиція на полі — лівий захисник. Тренери використовували його також на позиціях опорного півзахисника, центрального, заднього захисника[2].

В 1992–1994 роках грав у владикавказькому «Спартаку», у складі якого став срібним призером чемпіонату Росії 1992 року.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Навбахор», за команду якого виступав протягом 1995–1997 років, вигравши з командою чемпіонат Узбекистану 1996 і ставши бронзовим призером в 1995 і 1997 років.

Виступи за збірну

1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Узбекистану. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни лише 5 матчів.

Тренерська робота

Працював тренером у командах «Сергілі», «Чирчик», «Пахтакор», «Локомотив» (Ташкент), потім перейшов на роботу в футбольну школу на Чігатаї в Ташкенті (Республіканська школа вищої спортивної майстерності з футболу)[2].

З 2010 року працював старшим тренером «Алмалика».

Нагороджений медаллю «Шухрат» (Узбекистан) (2006)[3][4].

Досягнення

  • Чемпіон Узбекистану 1995/96
  • Бронзовий призер чемпіонату Узбекистану: 1994/95, 1996/97
  • Срібний призер чемпіонату Росії: 1992
  • Володар Кубка Першої ліги СРСР: 1988 (забив гол з пенальті в першому фінальному матчі), 1989

Примітки

  1. Науменко Виктор Моисеевич
  2. а б C юбилеем! Геннадию Денисову — 50 лет!. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2014.
  3. Ташкентскому «Пахтакору» — 50 лет!. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
  4. Указ Президента Республики Узбекистан. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.

Посилання