Збірна Узбекистану з футболу

Узбекистан
Емблема Прапор
Асоціація	Асоціація футболу Узбекистану
Тренер	Фабіо Каннаваро
Найбільше виступів	Сервер Джепаров (128)
Найкращий бомбардир	Ельдор Шомуродов (45)
Код ФІФА	UZB
Місце в рейтингу ФІФА	60 ▼ 10 (20 липня 2026)
Домашня Виїзна
Перший матч Таджикистан 2:2 Узбекистан  (Душанбе, Таджикистан; 17 червня 1992)
Найбільша перемога  Монголія 0:15 Узбекистан  (Чіангмай, Таїланд; 5 грудня 1998)
Найбільша поразка  Японія 8:1 Узбекистан  (Сайда, Ліван; 17 жовтня 2000)
Чемпіонат світу
Виступів	1 (вперше у 2026)
Найвище досягнення	груповий етап (2026)
Кубок Азії
Виступів	9 (вперше у 1996)
Найвище досягнення	4 місце (2011)

Збірна Узбекистану з футболу — національна футбольна збірна, якою керує Асоціація футболу Узбекистану.

Станом на 20 липня 2026 посідає 60-e місце у рейтингу футбольних збірних світу.

Матч Узбекистан — Бахрейн, стадіон «Пахтакор», 2009 рік.

Збірна Узбекистану з футболу в 2011 році напередодні товариського матчу проти збірної України в Києві.

Стадіон «Буньодкор» на матчі зі збірною Лівана, 2013 рік.

Переповнені трибуни стадіону «Пахтакор» на матчі зі збірною Японії, 2009 рік.

Історія

Роком народження футболу в Узбекистані вважається 1912 рік, так як саме тоді були створені футбольні команди в Коканді та Фергані, трохи пізніше в Андижані, Ташкенті, Самарканді та Бухарі, між якими почали проводитися міжміські матчі. Перший чемпіонат Ферганської долини був проведений в 1914 році, чемпіонат Узбецької РСР почав розігруватися з 1926 року, а розіграш Кубка Узбецької РСР став проводитися з 1939 року.

У 1928 році вперше була створено збірна Узбекистану, яка взяла участь в Спартакіаді, в число учасників якої входили представники деяких європейських країн. На цьому турнірі збірна Узбекистану провела свій перший міжнародний матч зі збірною робітничих клубів Швейцарії і перемогла з рахунком 8:4. Аж до середини 1991 року Узбекистан входив до складу СРСР і мав свою збірну, як і інші союзні республіки, які в основному проводили матчі всередині команд і збірних СРСР, зокрема в футбольних турнірах Літньої Спартакіади народів СРСР. Збірна Узбецької РСР брала участь у всіх розіграшах футбольного турніру Літньої Спартакіади народів СРСР, і в турнірі 1986 року дійшовши до фіналу, програла збірній Української РСР з рахунком 0:1, тим самим вигравши срібні медалі турніру. Футбольні клуби Узбекистану в ті часи також брали участь в чемпіонаті СРСР з футболу.

Після розпаду СРСР і здобуття незалежності Узбекистану, була організована збірна Узбекистану нового скликання. Свої перші матчі збірна провела в 1992 році. Першою грою збірної Узбекистану став матч проти збірної Таджикистану, в рамках Кубку Центральної Азії з футболу 1992 року, який ініціювала ФІФА. Ці матчі офіційно зареєстровані ФІФА на основі того, що збірній Узбекистану було дозволено з 1992 року брати участь в турнірах, що проводяться під егідою ФІФА. На розіграші цього турніру в форматі ліги, збірна Узбекистану стала другою після збірної Казахстану. У перший рік існування, збірна Узбекистану проводила матчі тільки зі збірними Таджикистану, Туркменістану, Казахстану і Киргизстану. У 1993 році збірна не провела жодного матчу.

У 1994 році Федерація футболу Узбекистану була офіційно прийнята в АФК і ФІФА. У тому ж році Узбекистан здобув перемогу в міжнародному турнірі Кубок Незалежності Узбекистану, а в кінці року збірна перемогла у фіналі збірну Китаю з рахунком 4:2 та стала переможцем футбольного турніру Азійських Ігор 1994 року, які пройшли в японському місті Хіросіма.

Восени 1995 року збірна Узбекистану як переможець Азійських Ігор 1994 року і збірна Нігерії як переможець Кубку Африканських Націй 1994 року одержали право брати участь в Афро-Азійському Кубку Націй. Турнір складався з двох матчів проходив у Ташкенті та Лагосі відповідно. В обох матчах збірна Нігерії переграла збірну Узбекистану з рахунком 3:2 та 1:0 відповідно і стала переможцем, а збірна Узбекистану володарем срібних медалей турніру.

У 1997 році збірна Узбекистану вперше в своїй історії грала відбіркові матчі до ЧС-1998. У першому етапі вони мали змагатися з командами Індонезії, Камбоджі та Ємену за єдину путівку в наступний раунд. У боротьбі за цю путівку узбеки особливих проблем не відчули та посіли перше місце в групі.

У фінальному етапі 10 команд були розбиті на 2 групи по 5 команд у кожній. Переможці груп отримували путівки на ЧС. Команди, що зайняли другі місця в групах, брали участь в стиковому матчі АФК. Переможець стикового матчу отримував путівку. Той, хто програв брав участь в стикових матчах АФК/ОФК за путівку. Узбекистан потрапив до групи Б разом з Південною Кореєю, Японією, ОАЕ та Казахстаном. В цій групі Узбекистан посів передостаннє 4-те місце, випередивши Казахстан за додатковими показниками

В фінальному етапі відбіркових матчів до ЧС-2002 10 команд були розбиті на 2 групи по 5 команд у кожній. Переможці груп отримували путівки на ЧС Команди, що зайняли другі місця в групах, брали участь в стиковому матчі АФК. Переможець стикового матчу отримував путівку. Той, хто програв брав участь в стикових матчах АФК / ОФК за путівку. Узбекистан потрапив до групи Б разом із Китаєм, ОАЕ, Катаром та Оманом. В цій групі узбеки посіли третє місце і не потрапили до фінальної частини ЧС.

У фінальному етапі до ЧС-2006 8 команд були розбиті на 2 групи по 4 команди в кожній. Переможці груп і команди які посіли другі місця в групах отримували путівки на ЧС. Команди, що зайняли треті місця в групах, брали участь в стикових матчах АФК. Переможець брав участь в стикових матчах КОНКАКАФ / АФК за путівку. Збірна Узбекистану потрапила до групи А разом зі збірними Південної Кореї, Саудівської Аравії та Кувейтом. У групі команда посіла 3-тє місце, таким чином збірна Узбекистану здобула путівку до стикових матчів, де за сумою двох матчів поступилася збірній Бахрейну.

У сезоні 2007 року у збірної змінився наставник, головним тренером був призначений Рауф Інилеєв. У сезоні 2007 року збірна провела солідну кількість ігор — 16 ігор, в яких здобула 7 перемог, звела внічию 3 матчі і програла 6 ігор. Різниця забитих і пропущених м'ячів склала 34 — 13. Тільки одного разу, в 2001 році збірна провела більше — 21 гру. Календар збірної був складений таким чином, щоб підійти до головного змагання сезону — чемпіонату Азії у всеозброєнні.

Сезон 2007 року розпочався товариською грою зі збірною Азербайджану в лютому, продовжився матчами на турнірі в Шимкенті (3 гри), потім безпосередньо перед матчами Кубку Азії були проведені ще 4 товариські поєдинки. На чемпіонаті континенту збірна провела матчі групового турніру і чвертьфінальний матч. На заключному етапі сезону були зіграні два товариські матчі з європейськими збірними — України та Естонії і два відбіркових матчі чемпіонату світу-2010 з Тайванем.

У 2007 році за збірну виступила рекордна кількість футболістів — 52, в тому числі дебютували в головній команді країни 21 футболіст — Ринат Агзамов, Камолиддін Таджиєв, Х. Хашимов, Р. Бакієв, А. Мухітдінов, Янніс Мандзукас, Батир Караєв, М. Саїдов, Хамза Карімов, І. Атаханов, Г. Джумаєв, І. Акрамов, Хайрулла Карімов, Азіз Ібрагімов, Азіз Хайдаров, Анзур Ісмаїлов, Жасур Хасанов, Оділь Ахмедов, Шавкат Саломов, В. Клишина, Р. Кадиров.

У сезоні 2007 року 14 матчів провів за збірну Іслом Іномов, по 12 матчів зіграли Ігнатій Нестеров, Тимур Кападзе і Улугбек Бакаєв. Пахтакорівський капітан Сервер Джепаров зіграв 11 матчів.

Перед відбірковим турніром ЧС-2010 тренером став Рауф Інилеєв, який значно перекроїв команду, зробивши ставку на молодих футболістів. Виступаючи без багатьох досвідчених гравців, в тому числі і без багаторічного капітана збірної Мірджалола Касимова, збірна, проте, вельми успішно просувалася по відбірному циклу.

У наступному раунді, Узбекистан потрапив в одну групу зі збірними Лівану, Сінгапуру і Саудівської Аравії. Раунд збірна завершила на першому місці, здобувши п'ять перемог і програвши лише в останньому матчі Саудівської Аравії.

У четвертому, вирішальному, раунді, збірна Узбекистану потрапила в одну групу з Австралією, Бахрейном, Катаром і Японією. Підсумок: 1 перемога, 1 нічия і 6 поразок. Незважаючи на це, Узбекистан до останнього туру зберігав шанси на вихід на чемпіонат світу, але поступився в матчі останнього туру Бахрейну з рахунком 0:1.

У відбірковому турнірі до ЧС-2014 збірна Узбекистану потрапила до групи А разом з Іраном, Південною Кореєю, Катару та Лівану. У цій групі Узбекистан посів третє місце та здобув право зіграти стиковий матч за право позмагатися за путівку до фінальної частини ЧС-2014 з представником КОНМЕБОЛ. Суперником Узбекистану була Йорданія, яка перемогла Узбекистан у серії післяматчевих пенальті.

Участь у змаганнях

Чемпіонати світу ФІФА

до 1991	перебувала у складі СРСР
1994	не приймала участі
1998	не пройшла кваліфікацію: 4-те місце в групі фінального раунду
2002	не пройшла кваліфікацію: 3-тє місце в групі фінального раунду
2006	не пройшла кваліфікацію: 3-тє місце в групі фінального раунду, поразка в континентальному стиковому матчі
2010	не пройшла кваліфікацію: 5-те місце в групі фінального раунду
2014	не пройшла кваліфікацію: 3-тє місце в групі фінального раунду, поразка в континентальному стиковому матчі
2018	не пройшла кваліфікацію: 4-те місце в групі третього раунду
2022	TBD
2026	TBD

Кубок Азії

до 1991	перебувала у складі СРСР
1992	не приймала участі
1996	4-те місце в групі (9-12-ті місця)
2000	4-те місце в групі (9-12-ті місця)
2004	1/4 фіналу (5-8-мі місця)
2007	1/4 фіналу (5-8-мі місця)
2011	1/2 фіналу (1-4-ті місця)
2015	1/4 фіналу (5-8-мі місця)
2019	1/8 фіналу (9-16-ті місця)

Азійські ігри

до 1991	перебувала у складі СРСР
1994	Чемпіон
1998	1/4 фіналу
2002	3-тє місце в групі (9-24-ті місця)
2006	З 2006 року на турнірі беруть участь молодіжні збірні за олімпійським регламентом

Склад збірної

Наступні гравці були викликані для участі на чемпіонаті світу 2026.

№	Поз.	Гравець	Дата народження (вік)	Ігри	Голи	Клуб
1	1ВР	Юсупов Уткір	(1991-01-04)4 січня 1991 (вік 35 років)	39	0	Навбахор
2	2ЗХ	Абдукодір Хусанов	(2004-02-29)29 лютого 2004 (вік 22 роки)	26	0	Манчестер Сіті
3	2ЗХ	Хаджиакбар Аліджонов	(1997-04-19)19 квітня 1997 (вік 29 років)	40	2	Пахтакор
4	2ЗХ	Сайфієв Фаррух Карімович	(1991-01-17)17 січня 1991 (вік 35 років)	45	1	Нефтчі (Фергана)
5	2ЗХ	Рустам Ашурматов	(1996-07-07)7 липня 1996 (вік 29 років)	48	1	Естеґлал
6	3ПЗ	Акмаль Мозговой	(1999-04-02)2 квітня 1999 (вік 27 років)	24	1	Пахтакор
7	3ПЗ	Отабек Шукуров	(1996-06-22)22 червня 1996 (вік 29 років)	83	9	Баніяс
8	3ПЗ	Джамшид Іскандеров	(1993-10-16)16 жовтня 1993 (вік 32 роки)	37	4	Нефтчі (Фергана)
9	3ПЗ	Оділджон Хамробеков	(1996-02-13)13 лютого 1996 (вік 30 років)	72	1	Трактор Сазі
10	3ПЗ	Джалоліддін Машаріпов	(1993-09-01)1 вересня 1993 (вік 32 роки)	74	12	Естеґлал
11	3ПЗ	Остон Урунов	(2000-12-19)19 грудня 2000 (вік 25 років)	41	10	Персеполіс
12	1ВР	Абдувохід Нематов	(2001-03-20)20 березня 2001 (вік 25 років)	8	0	Насаф
13	2ЗХ	Шерзод Насруллаєв	(1998-07-23)23 липня 1998 (вік 27 років)	30	2	Насаф
14	4НП	Ельдор Шомуродов (капітан)	(1995-06-29)29 червня 1995 (вік 30 років)	91	44	Істанбул Башакшехір
15	2ЗХ	Умар Ешмуродов	(1992-11-30)30 листопада 1992 (вік 33 роки)	29	0	Насаф
16	1ВР	Ботіралі Ергашев	(1995-06-23)23 червня 1995 (вік 30 років)	2	0	Нефтчі (Фергана)
17	3ПЗ	Хамдамов Достонбек Хуршидогли	(1996-07-24)24 липня 1996 (вік 29 років)	33	5	Пахтакор
18	2ЗХ	Абдулла Абдуллаєв	(1997-09-01)1 вересня 1997 (вік 28 років)	17	0	Дібба
19	3ПЗ	Азіз Ганієв	(1998-02-22)22 лютого 1998 (вік 28 років)	19	0	Аль-Батаех
20	4НП	Азізбек Амонов	(1997-10-30)30 жовтня 1997 (вік 28 років)	12	2	Динамо (Самарканд)
21	4НП	Ігор Сергєєв	(1993-04-30)30 квітня 1993 (вік 33 роки)	82	24	Персеполіс
22	3ПЗ	Аббосбек Файзуллаєв	(2003-10-03)3 жовтня 2003 (вік 22 роки)	31	8	Істанбул Башакшехір
23	3ПЗ	Шерзод Есанов	(2003-02-01)1 лютого 2003 (вік 23 роки)	1	0	Бухара
24	2ЗХ	Бехруз Карімов	(2007-08-07)7 серпня 2007 (вік 18 років)	2	0	Сурхан
25	2ЗХ	Авазбек Улмасалієв	(2000-03-27)27 березня 2000 (вік 26 років)	0	0	АГМК
26	2ЗХ	Жахонгір Урозов	(2004-01-18)18 січня 2004 (вік 22 роки)	3	0	Динамо (Самарканд)

Оділ Ахмедов

Рекордсмени

Станом на 1 квітня 2016 року

Найбільша кількість проведених матчів

Футболіст	Дата народження	Матчів	М'ячів	Перший матч	Останній матч
Тімур Кападзе	198109055 вересня 1981 (45 років)	119	10	14.05.2002	2025
Сервер Джепаров	198210033 жовтня 1982 (43 роки)	115	25	14.05.2002	2025
Ігнатій Нестеров	1983062020 червня 1983 (43 роки)	93	-100	21.08.2002	2025
Олександр Гейнрих	198410066 жовтня 1984 (41 рік)	87	30	14.05.2002	2025
Оділ Ахмедов	1987112525 листопада 1987 (38 років)	77	15	13.10.2007	2025
Анзур Ісмаїлов	1985210421 квітня 1985 (41 рік)	75	2	02.07.2007	2025
Азіз Хайдаров	198507088 липня 1985 (41 рік)	74	1	02.07.2007	2025
Мірджалол Касимов	1970091717 вересня 1970 (55 років)	66	30	17.06.1992	12.10.2005
Микола Ширшов	1974062222 червня 1974 (52 роки)	64	13	19.11.1996	17.08.2005
Андрій Федоров	1971041010 квітня 1971 (55 років)	63	6	11.04.1994	15.11.2006
Асрор Алікулов	1978091212 вересня 1978 (48 років)	61	0	11.07.1999	15.10.2008

Найбільша кількість забитих м'ячів

Максим Шацьких

Футболіст	Дата народження	Матчів	М'ячів	Перший матч	Останній матч
Максим Шацьких	1978083030 серпня 1978 (48 років)	60	34	18.08.1999	29.05.2014
Мірджалол Касимов	1970091717 вересня 1970 (55 років)	66	30	17.06.1992	12.10.2005
Олександр Гейнрих	198410066 жовтня 1984 (41 рік)	86	30	14.05.2002	2025
Сервер Джепаров	198210033 жовтня 1982 (43 роки)	113	25	14.05.2002	2025
Ігор Шквирін	1963042929 квітня 1963 (63 роки)	31	20	17.06.1992	17.10.2000
Жафар Ірісметов	1976082323 серпня 1976 (50 років)	36	15	25.05.1997	21.11.2007
Оділ Ахмедов	1987112525 листопада 1987 (38 років)	75	15	13.10.2007	2025
Улугбек Бакаєв	1978112828 листопада 1978 (47 років)	52	14	25.04.2001	29.05.2014
Микола Ширшов	1974062222 червня 1974 (52 роки)	64	13	19.11.1996	17.08.2005

Примітки

Футболісти теперішнього складу (термін від останнього зіграного матчу не більше року)

Головні тренери

Дані станом на 1 квітня 2016 року

Тренер	Дата народження	Період роботи	Матчі	Перемоги	Нічиї	Поразки	Всі у %
Рустам Акрамов	11.07.1948	1992-1994	18	13	3	2	78
Олександр Іванков	17.10.1949	1995	2	0	0	2	0
Бохадир Ібрагімов	20.11.1945	1996	8	2	0	6	25
Рустам Мірсадиков	19.03.1954	1997	12	5	3	4	50
Убіжара Вейга да Сільва	02.02.1955	1997-1998	11	5	4	2	58
Махмуд Рахімов	01.06.1955	1999	7	6	0	1	86
Віктор Борисов	17.10.1941	2000	1	1	0	0	100
Павло Садирін	18.09.1942	2000	1	0	0	1	0
Юрій Саркісян	30.05.1947	2000	6	1	1	4	23
Володимир Сальков	01.04.1937	2001	19	10	3	6	58
Леонід Остроушко	10.08.1936	2001	1	1	0	0	100
Равшан Хайдаров	15.07.1961	2002-2004, 2005	25	13	6	6	60
Ганс-Юрген Геде	14.11.1956	2005	3	0	1	2	11
Роберт Хафтон	13.10.1947	2005	3	1	2	0	56
Валерій Непомнящий	07.08.1943	2006	6	3	2	1	61
Рауф Інилеєв	11.03.1959	2007-2008	29	13	5	11	51
Мірджалол Касимов	17.09.1970	2008-2010	15	4	3	8	27
Вадим Абрамов	05.08.1962	2010-2012	28	11	5	12	45
Мірджалол Касимов	17.09.1970	2012-2015	40	19	9	12	48
Самвел Бабаян	19.05.1971	2015-2025	8	8	0	0	100

Капітани збірної

Період	Капітан
1992—2005	Мірджалол Касимов
2005—2008	Максим Шацьких
2008—2015	Сервер Джепаров
2015—2026	Оділ Ахмедов

Провідні гравці збірної

Жирним шрифтом виділені діючі футболісти національної збірної

В 1990-ті роки

• Мірджалол Касимов
• Ігор Шквирін
• Геннадій Денисов
• Андрій Федоров
• Микола Ширшов
• Азамат Абдураїмов
• Февзі Давлетов
• Шухрат Максудов
• Андрій Рязанцев

В 2000-ні роки

• Максим Шацьких
• Сервер Джепаров
• Жафар Ірісметов
• Тімур Кападзе
• Олександр Гейнрих
• Ігнатій Нестеров
• Бахтияр Ашурматов
• Олексій Поляков
• Олександр Хвостунов
• Асрор Алікулов
• Володимир Шишелов
• Володимир Мамінов
• Олег Пашинін
• Улугбек Бакаєв
• Оділ Ахмедов

Натуралізація іноземних футболістів у збірній Узбекистану

Володимир Мамінов

Олексій Поляков

Натуралізація іноземних футболістів проводилося в збірній Узбекистану не часто. Перший раз, коли футболіст з іншої країни отримав паспорт громадянина Республіки Узбекистан, був російський футболіст — Андрій Рєзанцев, який виступав у той час за самарські «Крила Рад». У 2001 році головним тренером збірної Узбекистану був призначений російський тренер — Володимир Сальков. Саме з його ініціативи в Узбекистан були запрошені чотири російських футболіста: два з них в той час гравці московського «Локомотива» — півзахисник Володимир Мамінов і захисник Олег Пашинін, воротар — Олексій Поляков, який виступав у той час за самарські «Крила Рад», а також ще один півзахисник — Руслан Агаларов, який виступав у той час за махачкалинський «Анжі». У 2001 році були натуралізовані також два футболісти з Болгарії: захисник — Олексій Діонісієв, що виступав у той час за «Левскі», і нападник — Георгій Георгієв, який виступав у той час за «Славію».

Володимир Сальков також запросив до збірної Узбекистану боснійського півзахисника — Елвера Рахімича, що не виступав ще за збірну Боснії і Герцеговини і був у той час гравцем московського «ЦСКА». Причиною відмови Рахиміча виступати за збірну Узбекистану було за словами Салькова очікування запрошення в збірну Боснії і Герцеговини і закріпитися в основному складі «ЦСКА» не відволікаючись. Того ж року Сальков запросив в Узбекистан півзахисника Андрія Каряку, який виступав у той час за самарські «Крила Рад», але отримав від нього відмову через те що Каряка очікував виклику в збірну України або Росії. Сальков домовився з ще трьома російськими футболістами: Володимиром Казаковим, Дмитром Вязьмікіним та Віталієм Сафроновим, але головні тренери їх клубів не відпустили даних футболістів через нестиковки календарів чемпіонату Росії і відбіркових матчів Чемпіонату світу в Азії.

Андрій Рєзанцев виступав за збірну Узбекистану протягом 1998 року і зіграв сім матчів. Володимир Мамінов виступав за збірну Узбекистану з 2001 по 2005 рік, зіграв 12 матчів і забив три голи. Олег Пашинін виступав також в цей період, зігравши 11 матчів. Олексій Поляков також виступав за збірну в ці роки і захищав ворота збірної Узбекистану в 18 матчах. Руслан Агаларов зіграв один матч за збірну Узбекистану в 2001 році. Протягом 2001 років два болгарських футболіста — Олексій Діонісієв і Георгій Георгієв зіграли за Узбекистан по 5 матчів і забили по 1 і 2 голи відповідно.

Форма

Класична форма збірної Узбекистану

Традиційними кольорами спортивної форми збірної Узбекистану є білий і синій. Так, основна (домашня) форма збірної має повністю білий колір з невеликими вкрапленнями світло-синього кольору, а запасна (виїзна) форма повністю синій або світло-синій колір з невеликими вкрапленнями білого кольору.

Виробники форми

Роки	Виробники форми
1992—1997	Adidas
1998	Admiral
1999	Grand Sport
2000	Adidas
2001—2002	Hummel
2003	Umbro
2004	Puma
2004	Zeus
2005—2012	Puma
2013—2026	Joma

Домашня форма

1992—1995

1996

1997

1998—1999

2000-2001

2002—2003

2004—2006

2007—2011

2011—2012

2013—2014

2015

2016—2026

Резервна форма

1992—1995

1996

1997

1998—1999

2000-2001

2002—2003

2004—2006

2007—2011

2011—2012

2013—2014

2015

2016—2026

Джерела

• Офіційний сайт Федерації футболу Узбекистану
• Uzfootball.uz — Всі матчі збірної Узбекистану, вся статистика