Єзавель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:09, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єзавель
Народилася900 до н. е.[1]
Сідон, Ліван
Померла841 до н. е.[1]
Tel Jezreeld, Yizre'eld, Gilboa Regional Councild, Ізреель[d], Північний округ, Ізраїль
·defenestrationd і Цькування хижаками
КраїнаФінікія
Діяльністьмонарх, священниця
Титулкоролева-консорт
Посадакоролева-консорт
Конфесіябаалізмd
РідOmridesd
БатькоІтобаал I[2][3]
У шлюбі зАхав[2]
ДітиАталія[3], Ахазія і Йорам

Єзавель (івр. איזבל‎) — дружина ізраїльського царя Ахава, дочка сидонського царя Етбаала[4], який посів престол шляхом братовбивства.

Життєпис

Гюстав Доре, «Смерть Єзавелі»

Успадкувала від батька деспотичну зарозумілість, непохитну наполегливість, кровожерну жорстокість і понад усе фанатичну відданість культу Астарти, жерцем якої колись був її батько. Ставши царицею ізраїльського народу, вона зневажала його релігію і вирішила насадити своє ідолопоклонство. Ахав цілком підпав під її вплив; за її наполяганням у Самарії був побудований храм і жертовник Ваала, а також влаштована діброва для оргій на честь Астарти. При дворі Єзавелі заведений був цілий штат служителів нового культу; єврейській релігії загрожувала повна загибель, якщо б на її захист не виступив пророк Ілля, боротьба якого з Єзавелю становить одну з найбільш вражаючих сторінок біблійної історії (3Цар 18 і 19). Жорстока несправедливість Єзавелі особливо проявилась у справі про виноградник Навуфея (3Цар 21:1-16), але цим вона переповнила чашу своїх беззаконь: викинута з вікна, вона була розтоптана вершниками і пошматована собаками (4Цар 9).

Ім'я Єзавель стало згодом синонімом всякого нечестя (Об. 2:20). У релігійній протестантській пропаганді XVI століття Єзавель порівнювали з Марією Тюдор і Катериною Медічі.

Примітки

  1. а б в http://timeline.biblehistory.com/event/jezebel
  2. а б А. Л. Иезавель // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIIа. — С. 623.
  3. а б Изебель // Еврейская энциклопедияСПб: 1911. — Т. 8. — С. 39–40.
  4. 1 Цар. 16:31. Архів оригіналу за 15 травня 2015. Процитовано 7 червня 2017.

Посилання