Гюстав Доре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюстав Доре
Gustave Doré
Doré by Nadar 1867 cropped.jpg
Поль Гюстав Доре.
Фотографія Фелікса Надара, 1867
При народженні фр. Paul Gustave Louis Christophe Doré
Народження 6 січня 1832(1832-01-06)
Страсбург, Франція Франція
Смерть 23 січня 1883(1883-01-23) (51 рік)
  Париж, Франція Франція
Поховання
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція[3]
Жанр гравер, ілюстратор, живописець
Навчання Ліцей Карла Великого
Діяльність художник, ілюстратор, гравер, карикатурист, художник коміксів, літограф, графік, художник-гравер, скульптор
Напрямок живопис
Відомі учні Édouard Rioud
Працівник Le Charivarid
Твори Andromeda[d], Enigma[d] і Les Saltimbanquesd
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону Knight Commander of the Order of Charles III knight of the Order of Saints Maurice and Lazarus

CMNS: Гюстав Доре у Вікісховищі

Поль Гюстав Доре (фр. Paul Gustave Doré; 6 січня 1832, Страсбург — 23 січня 1883, Париж) — французький гравер, ілюстратор, живописець та скульптор. Найвидатніший ілюстратор книжок епохи романтизму (близько 90 позицій).

Життя та творчість[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї будівельника мостів Пєра-Луї-Христофора Доре. З самого раннього дитинства вражав усіх своєю майстерністю малюнка, наприклад в десятирічному віці виконав ілюстрації до «Божественної комедії» Данте. Через деякий час у 1841 році сім'я художника перебирається в Бург-ан-Бресс. Цей переїзд дуже вплинув на художню діяльність Доре. У 1847 році разом з матір'ю переїжджає в Париж, де Гюстава відправляють в ліцей Шарлеман. Потім молодий художник відправляється до головного редактора «Журнал пур рір» Філіпона з серією малюнків подвигів Геракла і редактор його приймає. Наприкінці цього ж року виходить альбом літографій «Подвиги Геркулеса», що видав Обер, де вказується, що автор цих літографій — п'ятнадцятирічний художник, який виконав їх, не маючи вчителя та класичної освіти.

Відомо, що художник ділив свій робочий день на три частини: ранок присвячував графіці, опівдень — живопису, вечір — знову графіці.

Доре так і не здобув художньої освіти, але провів чимало часу в Луврі й Національній бібліотеці, вивчаючи картини та гравюри. Того ж 1847 року він опублікував альбом літографій «Подвиги Геркулеса».

Енігма.
Хлопчик-мізинчик.

У1848 році Доре стає учасником салону, де виставляє свої роботи. Через 4 роки він розриває зв'язок з журналом. З цього моменту Гюстав займається оздобленням дешевих видань.

У 1853 році ілюстрував Байрона.

У 1854 році виходить його перша самостійна книжка-альбом «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі» (повна назва «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі на підставі текстів хронікерів і істориків Нестора, Сильвестра, Карамзина, Сегура і т. д. в 500 рисунках з коментарями» фр. Histoire pittoresque dramatique et caricaturale de la Sainte Russie , d'après les chroniqueurs et historiens Nestor Nikan Sylvestre Karamsin Ségur etc.).[4][5]

У 1854 році також з'являються ілюстрації до книжки «Гаргантюа і Пантагрюель», виходить альбом літографій «Паризький звіринець».

У 1855 році вийшли в світ малюнки до «Бешкетних розповідей» Бальзака.

1860-ті рр. принесли світу ілюстрації до «Пекла» та «Раю» Данте, казок Шарля Перро, пригод барона Мюнхгаузена та «Дон Кіхота».

У 1867 році в Лондоні була проведена виставка витворів французького художника.

З 1869 року співпрацює з Бленчардом Джероллдом. Бленчарда натхнуло видання «Microcosm of London» Томаса Роуландсона, Вільяма Пайна та Рудольфа Акермана, видане у 1808 році. Тому виникає ідея створити багатосторонній образ Лондона та помістити його в одному виданні. В результаті чого Гюстав Доре підписує п'ятирічний проект з Grant & Co. Художник зобов'язується перебувати в Лондоні протягом трьох місяців і отримує суму в розмірі 10 тис. £ в рік як трудову плату. Книга London: A Pilgrimage з 180 ілюстраціями побачила світ у 1872 році. Однак видання холодно зустріли критики, саме так віднеслись до графіка Art Journal та Westminster Review.

У 1870-х роках Доре виконав цикл гравюр «Версаль та Париж», а також оформив видання з історії Іспанії.

Доре називають найвеличнішим ілюстратором XIX століття за неперевершену гру кольору світла та тіні в його графічних роботах. Похований на кладовищі Пер-Лашез.

Комікс[ред. | ред. код]

Книга-альбом «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі» вважається провісником жанру коміксів (протокомікс). Вона містить багато рис, характерних для цього жанру і виходить за межі ілюстрованого оповідання.

Галерея робіт[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père LachaiseVersailles: 2006. — P. 290. — ISBN 978-2-914611-48-0
  2. Gabrielli D. Dictionnaire historique du Père-Lachaise — 2002. — P. 119. — ISBN 978-2-85917-346-3
  3. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  4. indyworld.com [Архівовано 26 листопада 2013 у Wayback Machine.] Gustave Doré's «Holy Russia» by Bill Kartalopoulos. INDY Magazine, Summer 2004 (англ.)
  5. David Kunzle. Gustave Dore's History of Holy Russia: Anti-Russian Propaganda from the Crimean War to the Cold War. Russian Review, Vol. 42, No. 3 (Jul., 1983), pp. 271-299. Процитовано 18 серпня 2014. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 100 великих графиков. — Москва: Кристалл, 2005. (рос.)
  • Біблія в гравюрах Гюстава Доре. — 2004 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]