Процес Габера — Боша

Проце́с Га́бера—Бо́ша, процес Га́бера (англ. Haber process) — промисловий метод синтезу аміаку з азоту й водню під тиском (більше 100 атмосфер) та при нагріванні (400 - 500°C) в присутності каталізатора. Процес був розроблений німецькими вченими Фріцом Габером і Карлом Бошем.

Суміш азоту і водню пропускається через нагрітий каталізатор під високим тиском. При цьому за рахунок високого тиску рівновага в реакції N₂ + 3H₂ ↔ 2NH₃ зміщується в бік аміаку.

Водень для отримання аміаку добувають з метану, обробляючи його водяною парою.

Властивості процесу Габера

Важливою властивістю процесу Габера є його безвідходність. Реакція утворення аміаку з водню і азоту рівноважна та екзотермічна, тому при високих температурах (необхідних для досягнення прийнятної швидкості реакції) рівновага зміщується в бік азоту і водню, і вихід аміаку за один прохід каталізатора в промислових умовах не перевищує 14—16 %. Тому утворену суміш охолоджують до конденсації аміаку, рідкий аміак відділяють сепаратором, а решту суміші водню і азоту направляють на рециркуляцію — знову нагрівають і пропускають через каталізатор. Таким чином, у процесі Габера теоретичний вихід у реакції синтезу аміаку становить 100 %.

Джерела

• Процесс Габера в Научно-техническом словаре. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 28 вересня 2009. (рос.)
• Семенов В. П., Киселев Г. Ф., Орлов А. А.. Производство аммиака / Под ред. В. П. Семенова. — М. : Химия, 1985. — 365 с. (рос.)
• Справочник азотчика: Физико-химические свойства газов и жидкостей. Производство технологических газов. Синтез аммиака. — М. : Химия, 1986. — 512 с. (рос.)
• Кузнецов Л. Д., Дмитренко Л. М., Рабина П. Д., Соколинский Ю. А.. Синтез аммиака. — 1982. — 296 с. (рос.)