Крепідот
| Крепідот | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Crepidotus mollis (Schaeff.) Staude, 1857 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| * Agaricus [1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Крепідот (Crepidotus) — рід грибів родини іноцибові (Inocybaceae). Назва вперше опублікована 1857 року[10].
Опис
Гімнокарпні, дрібні, зрідка середнього розміру гриби. Мають схожість з представниками родів Pleurotus (плеврот) і Panus, відрізняючись кольором спор. Шапинка округла, ниркоподібна, тонко-м'ясиста. Пластинки мають спочатку білий, або білуватий колір, згодом набувають забарвлення, розміщені віялоподібно. Цистид присутні тільки на вістрі пластинок. Спорова маса вохряно-рудувато-рожевуватого кольору, буває червонувато-коричнюватою або коричневою. Спори овальні, округлі, рожево-кремові, рожевуваті. Ніжка бічна або ексцентрична, але переважно відсутня. М'якуш тонкий, щільний, жорсткуватий, має специфічний, неприємний запах.
Екологія
Зростає на пнях, мертвих гілках, трухлявій деревині, опалому листі, сухій траві, відмерлих, або зрідка на живих стовбурах дерев, іноді можна зустріти на ґрунті.
Значення та використання
Серед видів є їстівні, отруйних немає. Деякі представники роду є активними руйнівниками деревини.
Охорона в Україні
Крепідот македонський (Crepidotus macedonicus) занесений до Червоної книги України[11].
Види
База даних Species Fungorum станом на 11.11.2019 налічує 313 видів роду Crepidotus[12] (докладніше див. Список видів роду крепідот).
У п'ятому томі Визначника грибів України видання 1979 року наведено одинадцять представників роду, що зростають в Україні. Деякі з них згодом віднесені до інших родів. Серед них:
- крепідот мінливий (Crepidotus variabilis),
- крепідот Філіпса (Crepidotus philipsii = Deconica philipsii),
- крепідот моховий (Crepidotus epibryus),
- крепідот Цезатів (Crepidotus cesatii),
- крепідот бородавчатоспоровий (Crepidotus subverrucisporus),
- крепідот гігрофанний (Crepidotus haustellaris = Simocybe haustellaris),
- крепідот сплющений (Crepidotus applanatus),
- крепідот жовтуватий (Crepidotus luteolus),
- крепідот пухнастий (Crepidotus pubescens) = крепідот розгорунтий (Crepidotus versutus),
- крепідот автохтонний (Crepidotus autochthonus),
- крепідот м'який (Crepidotus mollis).
Примітки
- ↑ tr. Crepidotus Fr., Systema Mycologicum 1: 11, 272 (1821)
- ↑ subgen. Crepidotus (Fr.) Staude: xxv, 71 (1857)
- ↑ subsect. Crepidotus (Fr.) Staude: xxv, 71 (1857)
- ↑ P. Karst., Bidrag till Kännedom av Finlands Natur och Folk 32: 415, XXIII (1879)
- ↑ Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 46 (1886)
- ↑ Pat., Les Hyménomycètes d'Europe: 113 (1887)
- ↑ Fayod, Annales des Sciences Naturelles Botanique 9: 339 (1889)
- ↑ Fayod, Annales des Sciences Naturelles Botanique 9: 390 (1889)
- ↑ Pat., Énumération Méthodique des Champignons Recueillis à la Guadeloupe et à la Martinique: 13 (1903)
- ↑ Crepidotus. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
- ↑ Гриби у Червоній книзі України
- ↑ Список видів роду Crepidotus. Species Fungorum. Процитовано 11.11.2019.
Джерела
- Staude, F. 1857. Die Schwämme Mitteldeutschlands, in besondere des Herzogthums. :1-150 — P.XXV, 71
- М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 129-133. — 566 с.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
