Будинок генерала Гутовського (колишній будинок Шапошникова)
| Будинок генерала Гутовського | |
|---|---|
 Будинок генерала Гутовського | |
| 49°04′03″ пн. ш. 33°24′05″ сх. д. / 49.06750° пн. ш. 33.40139° сх. д.Координати: 49°04′03″ пн. ш. 33°24′05″ сх. д. / 49.06750° пн. ш. 33.40139° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Кременчук |
| Дата закінчення спорудження | початок XX |
| Стиль | модернізована класика |
| Адреса | вулиця Софіївська, 1 |
  Будинок генерала Гутовського Будинок генерала Гутовського (Україна)  | |
 Будинок генерала Гутовського у Вікісховищі | |
Будинок генерала Гутовського, помилкова назва Будинок Шапошнікова — історична будівля початку XX століття у місті Кременчуці, що розташований на розі вулиць Перемоги та Софіївської. Зараз Дитячий комбінат (Охоронний номер 127-По). Будівля є пам'яткою архітектури.
Опис та розташування
Будинок являє собою зразок модернізованої класики. На будинку присутня антична ліпнина з ваз, смолоскипів, військової арматури, і колонний портик у дворового фасаду, і класично строгий візерунок огороджувальної садибу чавунної решітки та сходових перил.
Історія
Будівля була зведена незадовго до початку першої світової війни на розі Київської (зараз вулиця Перемоги) та Міщанської вулиць (нині вулиця Софіївська) генералом Гутовським. На початку XX століття пані Гутовська здавала у ньому квартири.
У роки визвольних змагань 1917—1921 у ньому розміщувалися різні військові установи. Після революції будинок було націоналізовано.
1925 року тут відкривається нічний санаторій для дорослих на 20 ліжок (Завідувачка — висуванка Курицький). Нічні санаторії служили для оздоровлення хворих із закритою формою туберкульозу. За профспілковими путівками вони приходили до санаторію після роботи. Там їх чекав душ, вечеря, профілактичне лікування, сон і сніданок вранці, після чого хворі відправлялися на роботу. На початку 30-х років в санаторії вже було 50 ліжок. Щорічно тут лікувалися близько 350 людей. Під час Радянсько-німецької війни будинок обгорів.
Його було відновлено під житло 1946 року, тоді ж добудовується новий корпус вздовж вулиці Перемоги.
З 1963 року у будівлі розташовано дитячий садок «Яблунька». Будівля взято під охорону державою як пам'ятка архітектури.
