Вулиця Мистецтв (Харків)
| Вулиця Мистецтв Харків | |
|---|---|
 Вулиця Мистецтв | |
| Місцевість | Нагірний район |
| Район | Київський |
| Колишні назви | |
| Каплунівська, Рєпіна, Червонопрапорна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 340 м |
| Координати початку | 50°00′02″ пн. ш. 36°14′37″ сх. д. / 50.000611° пн. ш. 36.243639° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′55″ пн. ш. 36°14′50″ сх. д. / 49.998722° пн. ш. 36.247278° сх. д. |
| поштові індекси | 61002 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Архітектора Бекетова», 300 м «Пушкінська», 450 м |
| Рух | одно- та двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 3 до № 21-А |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 8, 17 |
| Навчальні заклади | ХДАДМ |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450326 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Мистецтв у Вікісховищі | |
Вулиця Мистецтв — вулиця в центрі міста Харкова, розташована в Київському адміністративному районі. Починається від вул. Пушкінської і йде на південний схід до вул. Кирпичова (до території Харківського політехнічного інституту). Вулицю перетинає Каплунівський провулок.
Історія і назва
Вулиця Мистецтв розташована в центральній частині Харкова, в районі вулиці Пушкінської (колишня Німецька). Початкова назва — Каплунівська (1876).[1] В першій половині XIX століття на місці сучасної вулиці Мистецтв було міське Каплунівське кладовище, за яким починалися орні землі державних селян. На території кладовища знаходилася Різдво-Богородична церква (1771, відома у Харкові як Каплунівська). На початку 19 ст. на її місці побудована кам'яна цвинтарна церква за проектом П. А. Ярославського (освячена в 1810 р.). Каплунівський цвинтар був закритий для поховання в 1822 році. Цвинтарний храм в ім'я Різдва Богородиці, який мав назву Каплунівський від храмової ікони в ім'я Каплунівської Божої Матері, став парафіяльним. У 1841 р. церква буула оновлена та освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці.[1] А у 1845 році було прийнято рішення ліквідувати Каплунівське кладовище.
З 1830-х років державні селяни почали забудовувати територію колишнього кладовища. У 1856 році ця територія увійшла до меж Харкова, вулиця Велика Німецька була продовжена, нові споруди біля храму Різдва Пресвятої Богородиці отримали офіційну адресу — Каплунівська площа[2].
У 1923 році Каплунівська вулиця отримала ім'я Іллі Рєпіна. 25 лютого 1928 р. перейменована на честь 10-річчя РСЧА на вулицю Червонопрапорну.[1] У період німецької окупації Харкова у 1942—1943 рр. мала початкову назву.[1] 20 листопада 2015 року вулиця змінила назву ще раз. При виконанні закону про декомунізацію Червонопрапорна вулиця отримала назву вулиця Мистецтв[3].
Будинки
- Будинок № 4 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 129. Єпархіальний музей старожитностей та єпархіальна бібліотека, 1912 рік, архітектори В. М. Покровський, П. В. Величко. Будинок також є пам'яткою історії, охорон. № 92. Будинок побудовано в стилі модерн з елементами російсько-візантійського стилю другої половини 19 століття. Музей старожитностей у цьому будинку існував з 1913 по 1922 рік. У 1922—1931 роках тут розміщувався Будинок письменників ім. Василя Еллан-Блакитного, у цей період було реконструйовано інтер'єри.[4] Пізніше тут працював Інститут проблем машинобудування АН УРСР, а після 1982 року — Радіоастрономічний інститут НАН України. На фасаді встановлено меморіальні дошки з іменами відомих письменників, а також дошки, присвячені науковцям Г. Ф. Проскурі і С. Я. Брауде, які працювали в цьому будинку[5].
- Будинок № 5 — Земельну ділянку, на якій розташовано цей будинок, купив у 1910 році купець 2-ї гільдії Іларіон Миколайович Шилов. У 1911 році Шилов почав будувати тут кам'яний 6-поверховий прибутковий будинок з підвалом і кам'яний 4-поверховий флігель з підвалом у глибині двору. У будинку було новітнє на ті роки обладнання — центральне водопостачання, каналізація, парове опалення, електрика. Флігель призначався для навчального закладу — приватної гімназії, засновницею якої стала Анфіса Степанівна, дружина Іларіона Шилова. Домоволодіння Шилова неодноразово продавалося, а після жовтневого перевороту, у 1920 році, було націоналізоване. У 1927 році будинок став студентським гуртожитком. Нині будинок використовується як житловий[2].
- Будинок № 7/9 — Дитяча музична школа № 6 імені М. В. Лисенка[6].
- Будинок № 8 — Пам'ятка архітектури, охорон. № 128. Художнє училище, 1913 рік, архітектор К. М. Жуков, за участю М. Ф. Піскунова. З 2001 року це Харківська державна академія дизайну та мистецтв[5]. Будівля побудована у стилі українського модерну із застосуванням мотивів народного зодчества. На фасадах розміщені майолікові панно.[4] 7 жовтня 2001 р. перед фасадом будівлі було відкрито пам'ятник засновниці художнього училища Марії Раєвській-Івановій (скульптор — Неля Вітвіцька).[7]
- Будинок № 17 — Пам'ятка архітектури, охорон. № 130. Житловий будинок, 1913 рік, архітектор М. Ф. Піскунов.
Галерея
-
Будинок № 4 -
Харківська державна академія дизайну та мистецтв -
Будинок № 17
Примітки
- ↑ а б в г 2011, с. 154.
- ↑ а б Андрій Парамонов (8 січня 2021). Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Прибутковий будинок купця Іларіона Шилова з міста Щигри. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
- ↑ Харьков транспортный. Улица Искусств
- ↑ а б Харьков: Архитектура, памятники, новостройки, 1985, с. 82.
- ↑ а б Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Пушкинской. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Дитяча музична школа № 6 імені М. В. Лисенка
- ↑ У Харкові відкрили пам'ятник художниці Марії Раєвській-Івановій. Харків Тimes (укр.). 8 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова
- Харьков транспортный. Улицы и площади. Старые названия. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 8 листопада 2021.
- Домофото. Список зданий Харьков, Улица Искусств. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Пушкинской. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 8 листопада 2021.
- Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... — Харьков : «Издательство САГА», 2011. — 432 с. — 500 прим. — ISBN 978-617-575-024-7.
- Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1985. — 151 с. — 10000 прим.