Нагірний район (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нагірний район
Харків
Загальна інформація
Район (у місті) Київський
Шевченківський
Населення понад 150 тис.
Головні вулиці вулиця Сумська
вулиця Пушкінська
вулиця Культури
вулиця Чернишевська
вулиця Мироносицька
вулиця Алчевських
проспект Науки
Заклади освіти та культури Заклади освіти:

Заклади культури:

Парки Сад Шевченка
Молодіжний парк
Транспорт
станції метрополітену: Салтівська лінія:

Олексіївська лінія:

Див. також: Нагірний

Нагі́рний райо́н — історичний район міста Харків, розташований у центральній частині міста. Забудова, здебільшого — будинки XIX — початку XX століття.

Історія забудови[ред. | ред. код]

Формування району і активна його забудова почалися у середині XIX століття, після будівництва шосейної дороги «Харків — Курськ» і налагодження пасажирських перевезень із Москвою. Це дало новий поштовх забудові вулиці Сумської: у 1860-х роках була забудована її права сторона. Також був зведений Ветеринарний інститут.

Наступний етап активної забудови Нагірного району припав на кінець XIX — початок XX століття, коли були зведені будівля Губернського земства, будівля Медичного факультету Харківського університету та Зоологічний корпус університету. У 1894—1907 роках були вимощені каменем основні вулиці. У 1914 році було збудовано Хімічний корпус Харківського університету.

У 1920-х — 1930-х роках була забудована територія майдану Свободи (тоді — площа Дзержинського), з'явилися будівлі Держпрому, Дому Проектів, Дому Кооперації, готелю «Інтернаціональ», була надбудована будівля Губернського земства.

Було забудовано район Задержпром'я, зведені «Дім Спеціалістів», будинок «Табачник», будинок «Червоний промисловець», будинок письменників «Слово» та інші.

Також на початку XX століття активно забудовується район вулиці Григорія Сковороди — східної частини Нагірного району. Саме у цей час формується сучасний вигляд району.

Важливим в історії забудови Нагірного району також є середина — кінець XX століття, коли на сході району було збудовано містечко Харківського політехнічного інституту.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Нагірний район знаходиться у центральній частині міста і вважається однією зі складових історичного центру Харкова.

Панорама Нагірного району

Кордони[ред. | ред. код]

Визначні місця[ред. | ред. код]

Будинок письменників «Слово»

Транспортні комунікації[ред. | ред. код]

Вулиця Трінклера

Крізь територію Нагірного району проходять дві лінії Харківського метрополітену: Салтівська й Олексіївська. На території району є п'ять станцій метро — «Пушкінська» і «Університет» на Салтівській лінії та «Архітектора Бекетова», «Держпром» і «Наукова» на Олексіївській лінії.

Наразі по території Нагірного району проходять лише два маршрути Харківського трамваю: № 12 та № 26. У різні часи по території району також проходили наступні маршрути: № 2, № 5, № 7, № 11, № 12 та № 15. У 2009 році трамвайні рейки були повністю зняті з вулиці Пушкінської.

Крізь територію Нагірного району проходять три маршрути Харківського тролейбусу: № 2, № 18 та № 40. У минулому також діяли маршрути № 8 № 16 № 17 та № 38.

Освіта[ред. | ред. код]

На території Нагірного району Харкова знаходиться велика кількість навчальних закладів, серед них:

Галерея[ред. | ред. код]