Туркманчайський мирний договір
Туркманчайський мирний договір | |
---|---|
Тип | мирна угода |
Підписано | 10 (22) лютого 1828[1] |
Підписанти | Російська імперія і Каджари |
Сторони | Російська імперія і Перська імперія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Туркманчайський мирний договір 1828 року — мирний договір між Росією і Іраном, який завершив Російсько-перську війну 1826—1828 років.
Підписано 10 (22 лютого) в селі Туркманчай (поблизу Тебризу, іранський Азербайджан). У виробленні умов договору брав участь Олександр Грибоєдов.
Договір підтверджував територіальні надбання Росії по Ґюлістанскому мирному договору 1813. За умовами Туркманчайського миру до Росії також відходили Еріванське і Нахічеванське ханства. На Іран накладалася контрибуція в 20 млн рублів сріблом. Підтверджувалося виняткове право Росії тримати військовий флот на Каспійському морі. Сторони обмінювалися місіями на рівні посланців. Російський уряд визнав Аббас-Мірзу, який підписав договір з Росією, спадкоємцем іранського престолу.
Одночасно з мирним договором був підписаний торговельний трактат, відповідно до якого російські купці отримали право вільної торгівлі на всій території Ірану. Договір зміцнив позиції Росії в Закавказзі, сприяв посиленню впливу Росії на Середньому Сході й підривав позиції Великої Британії в Ірані.
Договір мав велике значення для вірмен, які мешкали в Ірані.
Література
- Г. О. Музика. Туркманчайський мирний договір 1828 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання
- Туркманчайський договір 1828 року // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 419. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Туркманчайский мирный договор
- ↑ Персидские войны России // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIII. — С. 367–368.