Туркманчайський мирний договір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туркманчайський мирний договір
Turkmanchay.jpg
Тип мирна угода
Підписано 22 лютого 1828
Підписанти Російська імперія і Каджари
Сторони Російська імперія і Перська імперія[d]
Паскевич і Аббас-Мірза під час підписання Туркманчайського договору. 10 лютого 1828


Туркманчайський мирний договір 1828 року — мирний договір між Росією і Іраном, який завершив Російсько-перську війну 1826—1828.

Підписано 10 (22 лютого) в селі Туркманчай (поблизу Тебризу, іранський Азербайджан). У виробленні умов договору брав участь Олександр Грибоєдов.

Договір підтверджував територіальні надбання Росії по Ґюлістанскому мирному договору 1813. За умовами Туркманчайського миру до Росії також відходили Еріванське і Нахічеванське ханства. На Іран накладалася контрибуція в 20 млн рублів сріблом. Підтверджувалося виняткове право Росії тримати військовий флот на Каспійському морі. Сторони обмінювалися місіями на рівні посланців. Російський уряд визнав Аббас-Мірзу, який підписав договір з Росією, спадкоємцем іранського престолу.

Одночасно з мирним договором був підписаний торговельний трактат, відповідно до якого російські купці отримали право вільної торгівлі на всій території Ірану. Договір зміцнив позиції Росії в Закавказзі, сприяв посиленню впливу Росії на Середньому Сході й підривав позиції Великої Британії в Ірані.

Договір мав велике значення для вірмен, які мешкали в Ірані.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]