Сіпарая кармінова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіпарая кармінова
Кармінова сіпарая (самець)
Кармінова сіпарая (самець)
Кармінова сіпарая (самичка)
Кармінова сіпарая (самичка)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Сіпарая (Aethopyga)
Вид: Сіпарая кармінова
Aethopyga temminckii
(Müller, 1843)
Посилання
Вікісховище: Aethopyga temminckii
Віківиди: Aethopyga temminckii
ITIS: 916480
МСОП: 103804369
NCBI: 1302152

Сіпарая кармінова[2] (Aethopyga temminckii) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Мешкає на Малайському півострові, Суматрі та на Калімантані.[4] Вид отримав назву на честь голландського зоолога Конрада Якоба Темінка. Генетично близькі до білочеревих сіпарай.

Пара кармінових сіпарай

Опис

Довжина самців становить 12,5 см, довжина самичок 10 см. Забарвлення самців здебільщого червоне, за винятком сірого живота. чорно-оливкових крил, жовтих і пурпурових смужок на спині, пурпурових смужок на голові і чорних плям навколо очей. Забарвлення самичок тьмяно-оливкове, за винятком рудих або жовтих смужок на крилах і рульових перах.

Поширення й екологія

Кармінові сіпараї мешкають в Індонезії, Малайзії, Брунеї і Таїланді (на перешийку Кра). Живуть у тропічних вологих гірських і рівнинних лісах.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Aethopyga temminckii.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
  4. Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679. 

Джерела

Посилання