Флавій Ареобінд
| Флавій Ареобінд | |
|---|---|
| Народився | 4 століття |
| Помер | 449 |
| Країна |  Візантійська імперія |
| Діяльність | політик |
| Посада | давньоримський сенатор[d] |
| Військове звання | консул |
| Термін | 434 рік |
| Попередник | Флавій Петроній Максим |
| Наступник | Цезар Плацидій Валентиніан Август |
| Діти | Флавій Дагалайф |
Флавій Ареобінд (лат. Flavius Areobindus; д/н —449) — військовий діяч Римської імперії.
За національністю був готом. У 422 році як comes foederatorum брав участь у війні проти Бахрама V Сасаніда, царя Персії. Тут здобув перемогу над Артаваздом. У 434 році стає консулом (разом з Аспаром). Того ж року отримує звання magister militum per Orientem. У 441 році імператор Феодосій II призначає Ареобінда начальником походу проти королівства вандалів у Африці. Проте цей похід виявився невдалим.
У 443 році воював проти Аттіли, володаря гуннів, втім зазнав поразки. У 447 році отримує звання патриція. Проте у 449 році Феодосій відсторонив Ареобінда від усіх посад, внаслідок чого у того стався удар й він незабаром помер.
- Флавій Дагалайф, консул 461 року
- Jones, Arnold Hugh Martin, John Robert Martindale, John Morris, Prosopography of the Later Roman Empire, «Fl. Ariobindus 2», volume 2, Cambridge University Press, 1992, ISBN 0-521-20159-4, стор. 145—146
|
