PD-2
PD-2 | |
---|---|
Тип | Багатоцільовий БПЛА |
Розробник | «UKRSPECSYSTEMS» |
Виробник | «UKRSPECSYSTEMS» |
Перший політ | 2019 |
Статус | в розробці |
Роки виробництва | з 2019 |
Виготовлено | 20+ |
Базова модель | PD-1 |
PD-2 у Вікісховищі |
UKRSPECSYSTEMS PD-2 - український багатоцільовий БпЛА. Знаходиться на стадії льотних випробувань (станом на 2020 рік). Призначений для здійснення повітряної розвідки та бойового застосування як носій бомбового навантаження з бойовою частиною вагою до 3 кг[1]. Літак може злітати зі злітної полоси "по-літаковому", також він оснащений зйомними модулями системи вертикального зльоту та посадки, що робить його апаратом вертикального злету та приземлення (англ. VTOL — Vertical Take-Off and Landing).
Історія розробки
У 2014 році почалася російська збройна агресія проти України. Воєнні дії, показали необхідність сучасних безпілотників, для ефективних бойових дій, перш за все розвідки. Зусиллями волонтерів закуплялись цивільні машини, які або використовувалися як є, або адаптувалися до потреб війни[2].
Волонтерська організація «Народний проект» брала активну участь в допомозі українським військовим на сході України. При спробах імпорту сучасних БпЛА, організація зіткнулася з небажанням деяких іноземних компаній продавати свої апарати. Тоді організацією Народний проект у співпраці з компанією «UkrSpecSystems» було розроблено безпілотний авіаційний комплекс PD-1, який і станом 2020 рік випускався для потреб Збройних сил України.
У 2020 році в засобах масової інформації з'явилася інформація, що компанією «UkrSpecSystems» розроблено безпілотник PD-2, який являється глибокою модернізацією PD-1 зі збільшенням корисного навантаження, дальності зв'язку та багатьма іншими вдосконаленнями[1].
Станом на листопад 2020 новий літальний апарат проходив визначальні випробування[3].
Опис комплексу
Наземна станція управління, що входить до складу комплексу, може забезпечувати одночасне управління двома БПЛА з однієї станції. Літаки комплексу оснащені новою оптичною станцією з гіростабілізованою платформою, розробленою та створеною в Україні. Підвіс оснащений кількома камерами та тепловізором, що дозволяє проводити спостереження на висоті до кількох тисяч метрів у будь який час доби. Вбудовані датчики положення, та спеціальне програмне забезпечення дозволяють забезпечити чіткість та якість зображення.[1]
Опис апарату
PD-2 побудований за нормальною аеродінамічною схемою — одномоторний високоплан з триопорним шасі з переднім колесом, шасі в польоті не прибирається. Крило оснащене закінцівками. Хвостове оперення двобалкове, обернене V-подібне. Силова установка з штовхаючим гвинтом, який обертається двигуном внутрішнього згоряння.
Літак комплектується швидкозйомними модулями з додатковими електричними двигунами (системою вертикального зльоту та посадки - СВЗП), які дозволяють БПЛА здійснювати вертикальний зліт та посадку[1]. В такій комплектації літак стає літаком вертикального зльоту та посадки (ЛВЗП).
Відповідно до класифікації НАТО (STANAG 4670 (ATP 3.3.7)) БпЛА належить до класу I (≤150 кг), категорії малий (>15 кг), масштаб застосування - тактична частина (батальйон, полк)[4].
Технічні характеристики
Загальні характеристики
- Екіпаж: 4
- Розмах: 5 м (16 фут 5 дюйм) (у конфігурації з СВЗП)
- Максимальна злітна вага: 55 кг (121 фунт) (у конфігурації з СВЗП)
- Повітряний гвинт: 2-лопатевий
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 140 км/год (87 миля/год; 76 вуз)
- Крейсерська швидкість: 100 км/год (62 миля/год; 54 вуз)
- Швидкість звалювання: 65 км/год (40 миля/год; 35 вуз)
- Дальність: 1 000 км (621 миля; 540 морська миля)
- Тривалість польоту: 10 годин (без СВЗП)
- Практична стеля: 5 000 м (16 404 фут)
- Швидкопідйомність: 3 м/с (590 фут/хв)
- Швидкість зниження: 3 м/с (590 фут/хв)
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Defense Express - Оновлений БПЛА PD-2 оснастили сучасною гіростабілізованою платформою українського виробництва
- ↑ Укрінформ — Як Україна розвиває власні військові безпілотники та технології боротьби з ворожими
- ↑ Люксіков Михайло (2 грудня 2020). Вітчизняний БПЛА PD-2 готується до експлуатації в ЗСУ. Український мілітарний портал.
- ↑ Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2016. Вип.№12(19)/ МЕДВЕДЄВ Г.А. - Аналіз досвіду НАТО щодо стандартизації в галузі безпілотної авіації