Текля Іконійська
Текла Іконійська | |
---|---|
Народилася | 30 роки I століття Іконія, Лікаонія, Римська імперія |
Померла | II століття Селевкія |
У лику | рівноапостольних |
День пам'яті | в Православної церкви 24 вересня (по юліанським календарем), в Католицької церкви 23 вересня |
Текла Іконійська, Свята Текля (грец. Θέxλα, першомучениця Текла; 30 роки I століття, Іконія, Лікаонія, Римська імперія — II століття, Селевкія) — ранньохристиянська свята, шанована в лику рівноапостольних. Життя святої описане лише у апокрифі «Діяння Павла та Текли», написаному у II столітті.
Пам'ять святкують у Православній церкві по старому стилю 24 вересня (за юліанським календарем), у Католицькій церкві 23 вересня.
Життєпис
Народилася і жила в малоазіатському місті Іконії (суч. тур. Конья) в родині багатих язичників. У 18 років була заручена зі знатним юнаком, але під час перебування в місті апостола Павла (бл. середини I століття) захопилася його проповіддю та вирішила не вступати в шлюб, присвятивши себе служінню Богу. Юнак за порадою друзів відвів Павла до правителя міста, який наказав заарештувати апостола по звинуваченню, що він «забороняє дівам одружуватися». Текла таємно відвідувала апостола, віддаючи тюремним стражам свої коштовності. Коли про це стало відомо батькам, то її і Павла привели на суд правителя міста:
|
Згідно апокрифу, Теклу завели на велике багаття, проте раптовий дощ погасив полум'я і вона залишилася неушкоджена. Покинувши Іконію, Текла знайшла Павла та разом з ним вирушила в Антіохію, де її примітив правитель міста Олександр. У відповідь на його домагання «зірвала вона хламиду з Олександра та роздерла її; і вінок зняла з голови його», за що була відправлена на з'їжу звірам. На Теклу були спущені хижі звірі. Але вони не торкнулися Текли, а навпаки лизали її рани.
З Антіохії Текля вирушила на пошуки Павла, який наставляв її на навчання людей слову Божому. Через час Текля повернулася в рідну Іконію, де навернула свою матір у християнство. Відносно смерті святої апокриф повідомляє, «відійшла вона в Селевкию, де, багатьох просвітивши словом Божим, сном добрим спочила».
Церковний переказ повідомляє, що вона довгі роки жила в сирійській Селевкії і у віці 90 років, коли її переслідували язичницькі жерці, була прихована від них горою. Печера, в якій за переказами померла Текля, розташована в сирійському селищі Маалюлі (гори Каламон). Над нею побудований монастир, названий на честь святої.
На честь Теклі[1] названий астероїд 586 Текла, відкритий 1906 року.
Мощі
Мощі святої Текли перебували в Кілікійській Вірменії, в місті Тарс. В 1312/13 році відбулися заручини вірменського короля Ошин із дочкою арагонського короля, принцесою Ізабеллою Арагонською. Батько останньої, король Альфонсо IV, взамін заручин своєї дочки з Ошином, планував отримати мощі святої Фекли які знаходились у вірменському місті Тарс. Проте зважаючи на протести кілікійської опозиції заручини була відмінені, а мощі так і залишилися в Кілікійському вірменському царстві[2]. Після захоплення Кілікійської Вірменії єгипетськими мамлюками, частина мощей святої Фекли була вивезена християнами на Кіпр, де досі зберігаються в жіночому монастирі святої Текли, розташованому на околиці села Мосфілоті, неподалік від міста Ларнака[3].
-
Ікона з житієм Фекли (фрагмент)
-
Ікона з житієм Фекли
-
Архелай, Фекла і Сусанна
Див. також
Примітки
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names, 5th ed.: Prepared on Behalf of Commission 20 Under the Auspices of the International Astronomical Union. — Berlin, New York, 2003. — С. 60. — ISBN 3-540-00238-3.
- ↑ Charles Cawley. Chapter 3.KINGS of ARMENIA (CILICIAN ARMENIA) (FAMILY of HETHUM). KINGS of ARMENIA 1226-1341. Medieval Lands. Foundation of Medieval Genealogy. Процитовано 13 квітня 2013.
- ↑ Монастырь Святой Первомученицы Феклы близ Ларнаки