Конья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конья
тур. Konya

Конья
Розташування міста Конья
Основні дані
37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Центральна Анатолія
Столиця для Конійський султанат і Конья
Засновано 700 до н. е.
Площа 39.000 км²
Населення 959.082 (2007)
Висота НРМ 1016  м
Міста-побратими Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф
Телефонний код (90) 332
Часовий пояс UTC+3 (Туреччина)
Номери автомобілів 53
GeoNames 306571
OSM 223133 ·R (Конья)
Поштові індекси 42xxx
Міська влада
Мер міста Tahir Akyürek
Веб-сторінка www.konya.bel.tr
www.konya.gov.tr
Мапа


Конья у Вікісховищі?
Адміністративний поділ Коньї

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія[ред. | ред. код]

Догрецький період[ред. | ред. код]

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період[ред. | ред. код]

У грецьких документах місто фігурує як Іконіон.

У Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі Апостола Павла. Вважається батьківщиною св. Параскеви-П'ятниці (III ст.). Також тут народилася Фекла Іконійська.

У часи римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, в грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки[ред. | ред. код]

Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, у той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. Тоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

У сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хайям (10481131). У XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. У 1244 році він зустрів Шемса Тебрізі й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.

Османська імперія[ред. | ред. код]

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.

Туреччина[ред. | ред. код]

Бібліотека і архів Сельджуцького університету
Факультет медицини Сельджуцького університету

У 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений на музей у 1927 році.

Політика[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Демографія[ред. | ред. код]

Культура[ред. | ред. код]

Пам'ятки культури, архітектура[ред. | ред. код]

Видатні місця[ред. | ред. код]

  • Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
  • Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
  • Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
  • Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
  • Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
  • Медресе Бюйюк Каратай, нині музей
  • Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
  • Археологічний музей
  • Етнографічний музей
  • Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
  • Мечеть Азізіє
  • Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 році
  • Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636 році
  • Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю[ред. | ред. код]

У середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
  • St Paul the Traveller (1895);
  • G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
  • Данило Туптало, Житія святих (1711)

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483