Конья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конья
тур. Konya
Конья
Розташування міста Конья
Основні дані
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Центральна Анатолія
Населення 959.082 (2007)
Площа міста 39.000 км²
Поштові індекси 42xxx
Телефонний код 90 332
Географічні координати 37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483
Висота над рівнем моря 1016 м
Міська влада
Веб-сторінка www.konya.bel.tr
www.konya.gov.tr
Мер міста Tahir Akyürek
Адміністративний поділ Коньї

Конья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іконія, Іконіум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія[ред.ред. код]

Догрецький період[ред.ред. код]

Місце було заселено дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знаходиться поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так же воно називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період[ред.ред. код]

В грецьких документах місто фігурує як Іконіон.

В Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі Апостола Павла. Вважається батьківщиною св. Параскеви-П'ятниці (III ст.)

В часи римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву "Клавдіконіум".

Місто належало римській провінції Лікаонії, в грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки[ред.ред. код]

Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район в 1070х роках зайняли Сельджуки, Конья в період приблизно 1150-1300 стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджукської держави поступово послаблювалась, в той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. В той час Конья була активним центром як турецькою, так і персидської культури.

В сельджукський період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хайям (1048-1131). В XIII столітті тут жив та був похований Мевляна Джалаледдіна Румі, де в 1244 він зустрівся з Шемсом Тебрізі та вони утворили суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалось центром суфізма, та по всьому сході організовувались ордена дервішів подібно до Мевлеві.

Османська імперія[ред.ред. код]

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та турецькою армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил турків, вони зазнали повної поразки і сам Решид був важко поранений та потрапив у полон.

Туреччина[ред.ред. код]

Бібліотека і архів Сельджукського університету
Факультет медицини Сельджукського університету

В 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений в музей в 1927.

Політика[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

Пам'ятки культури, архітектура[ред.ред. код]

Видатні місця[ред.ред. код]

  • Центр міста - унікальна сельджукська архітектура
  • Музей Мевляни - комплекс зі склепом Румі.
  • Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
  • Музей Коюноглу - історичний та краєзнавчий
  • Мечеть Алаєттина сельджукського часу, XIII століття
  • Медресе Бюйюк Каратай, зараз музей
  • Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
  • Археологічний музей
  • Етнографічний музей
  • Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
  • Мечеть Азізіе
  • Мечеть Іплікчі - найстаріша сельджукська мечеть, побудована в 1202
  • Мечеть Шерефеттина або мечеть Мевляни - османська мечеть, побудована в 1636
  • Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю[ред.ред. код]

В середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішей, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

Персоналії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890);
  • St Paul the Traveller (1895);
  • G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905).

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 37°52′ пн. ш. 32°29′ сх. д. / 37.867° пн. ш. 32.483° сх. д. / 37.867; 32.483